Обирай любов. Стався до інших добре. Цінуй мир. Тоді ми зможемо жити разом у спільноті з «союзом довершености», про який Писання каже: «над усім».
«Ні» сприймається важче — і ще важче його почути. Утім, добре в «ні» те, що маємо обітницю благодаті, аби пройти через це.
Підкорення Його найбільшій заповіді відкриває шлях до мудрості: розставляти пріоритети; рухатися вперед, коли втомлена; знаходити ясність, коли заплутана; залишатися спокійною, коли перевантажена; і відчувати тепло Його любові, коли здається, що тебе не цінують.
Спостерігаючи, як ластівки обирають хати для гніздування, багато хто вбачає знак від Бога. Їх гніздечка під дахом – ніби натяк від Всевишнього, що Він поруч, що знає про біль і втрату, яку переживають люди.
Навчитися бачити сильні сторони дітей і підтримувати їх в цьому. Навчитися бачити сильні сторони свого материнства і рухатися в цьому далі. Щиро показувати всі неймовірні сторони Бога і ділитися Його впливом на наше життя з дітьми.
Адвент нагадує, що ми чекаємо не даремно. Бог, Який прийшов – це Бог, Який знову прийде. А тим часом ми покликані відображати Його надію в наших словах, нашому поклонінні та нашому свідченні.
Чи бачимо ми Бога в бідності та стражданнях нашого світу? Якщо ні, то нам потрібно уважніше прислухатися і трохи пильніше вдивлятися. Бо ті, хто бачать – благословенні від Господа!
Відчуваючи біль втрати, легко закритися у собі. Але спілкування з духовно зрілими людьми, допоможе поглянути на події життя під іншим кутом та спрямувати до Господа, Який зцілює рани серця.