В нашій уяві біблійні герої часто виглядають як «надлюди», ніби мають німби над головами. Та насправді це були звичайні особи — такі ж, як і ми сьогодні. Люди, яких Бог використовував попри їхні слабкості, особливості характеру та помилки.
Чи бачимо ми Бога в бідності та стражданнях нашого світу? Якщо ні, то нам потрібно уважніше прислухатися і трохи пильніше вдивлятися. Бо ті, хто бачать – благословенні від Господа!
Історія Естер закликає нас бути духовними детективами — уважно придивлятися, шукати підказки й довіряти, що навіть коли Бог мовчить, Він не відсутній. І Він завжди діє.
Якщо ви проходите через шторм, спробуйте довірити Богу курс свого корабля. Якщо Він керманич, то знає, що робити.
Треба постити лише з однією метою — шукати Бога. Якщо ми постимо, щоб справити враження на людей, або беремо піст як ритуал чи для перевірки сили волі – це було і буде завжди неприйнятним для Нього.
Ми помилково сприймаємо, що нескінченне очікування означає, ніби Бог ігнорує наші благання про допомогу.
Прохання про молитву — це не ознака слабкості, а вияв мудрості та довіри Богу.
Чотири Євангелія свідчать про Його воскресіння, і понад 500 людей бачили Його живим після смерті. Уявіть: ви стали свідком Його розп’яття, а через три дні — бачите, як Він іде вулицями Єрусалиму. Це — справжнє диво!