Для радості є причина!
«…хвалимося в утисках, знаючи, що утиски приносять терпеливість, а терпеливість досвід, а досвід надію» (До римлян 5:3-4).
Ісус стикнувся з такими обставинами, що ми – якби ми були там замість Нього – повністю були б позбавлені радості. Але Ісус знав дещо краще. Він знав, що радість має свою причину.
Радість у випробуваннях
Автор Послання до римлян нас заохочує нас радіти випробуванням (До римлян 5:3-4).
Напевно, цей заклик викликає посмішку в тих із нас, хто проходить через великі випробування. І, мабуть, справді було б смішно, якби ця радість не мала підстави. Без причини обрати радіти серед важких обставин, на мою думку, майже неможливо.
Однак, за певних причин, я думаю, що це можливо. І безсумнівно, що вагоміша причина для такої радості, тим більше сили у нас для радості у найскладніших обставинах. Отже, питання в тому, чи маємо ми достатньо вагому причину, що дозволила б нам радіти у найтяжчих випробуваннях?
Я вірю, що є, і вона була виявлена в житті Ісуса Христа. Однак перш ніж ми побачимо, що радість має причину, важливо визначити, що таке радість.
Радість — це більше, ніж визначення у словнику («велике задоволення та щастя»). Бо радість – походить від Бога, це Його дарунок.
Радість набагато глибша, ніж це визначення. Це не відчуття піднесення; це глибоке задоволення душі. Це не реакція на обставини, а стійка риса характеру. Це не швидкоплинна емоція, а непохитна надія. ЇЇ справжнє значення відкрито в Біблії та засвідчено через життя Ісуса. Радість — це вибір. І для радості є причина!
Найбільше випробування
Випробування Ісуса полягало в тому, щоб він відмовився від Своєї слави на небесах, народився як людина, любив найчистішою любов’ю, але його ненавиділи з цілковитим презирством.
Його випробуванням було те, що від нього відвернулися всі: вороги, друзі та сімʼя. Його суд мав стати образою, ляпасом, ганьбою та глузуванням. Він мав надіти на голову терновий вінець, Він був битий батогом – так сильно, що життя майже покинуло Його. Він був змушений нести Свій хрест на пагорб. Там Він мав бути розп’ятий на тому хресті, взяти на Свої плечі тягар гріха світу, знаючи що Його Батько віддав Його на страждання. Однак Ісус обрав радість.
«… Заради радості, що чекала на Нього, Христос витерпів страту на хресті й, прийнявши цю ганьбу, тепер посів Своє місце по праву руку від Божого престолу» (До Євреїв
Яку можливу причину Ісус мав для Своєї радості посеред цих випробувань?
Хіба не в тому, щоб побачити, як спасіння приходить до людства? Та у тому, що Він займе своє місце в присутності Батька? Страждання стали засобом, за допомогою якого стали можливими справжні безперешкодні чисті стосунки людини з Богом.
Для нас головною причиною нести радість у випробуваннях є знання, що ми проведемо вічність із нашим Творцем. Це не полегшує страждання, але дає можливість обрати радість в наших стражданнях.
Радість не ігнорує смуток, печаль і біль. Але радіти – це означає знати, що смерть переможена. Радість знає, що Бог повертає зло на добро. Радість знає, що страждання – це засіб, щоб ми були в єдності з Ісусом Христом. І страждання не має ніякої сили, крім як перетворити віруючого на образ Бога.
Радість знає, що ворога було роззброєно, і хоча страждання є реальністю для кожної людини, наш кінець — це вічна слава з нашим Творцем. І коли в цьому наша причина радості, страждання не можуть зупинити наше рішення обирати радість.
Ми хочемо помолитися за вас.
Якими б не були випробування – напишіть, і ми підтримаємо!