Молитва, що змінила всесвіт

«Авва, Отче, все підвладне тобі. Хай обмине Мене ця чаша страждань. Але хай збудеться не те, чого Я хочу, а те, чого Ти бажаєш» (Марка 14:36).

У Страсну п’ятницю ми згадуємо, як Ісус страждав і помер на хресті за наші гріхи. А у Пасхальну неділю ми святкуємо славне нове життя, яке маємо в Ньому через Його воскресіння з мертвих. Та Всесвіт змінила саме молитва, яку Ісус звершив у четвер – напередодні цих величних подій.

Того вечора Ісус розділив Таємну вечерю зі Своїми учнями. Він знав, що Юда пішов Його зрадити, і добре розумів, які муки чекають на Нього попереду. Після вечері вони заспівали гімн і пішли молитися на Оливну гору. Зокрема, Ісус повів їх до Гетсиманії, а ця назва означає «оливний прес».

Віддавна оливки пресували тричі, щоб добути олію. У сучасних термінах це приблизно відповідає олії extra virgin, virgin і звичайній оливковій олії. Перший раз — легке пресування. Другий – сильне вибивання (механічне відділення м'якоті). А третій – остаточне подрібнення (перетирання). Олія після третього пресування була найгіршої якості і мала гіркуватий присмак.

Бог сказав Мойсеєві, що для світильника в Скинії можна використовувати лише «чисту олію з битих олив», додавши: «Це постанова вічна» (Левит 24:2–3). Коли Бог говорить так, це має значення на всі часи — і для церкви, і для нас сьогодні.

Тепер згадайте, як Ісус сказав: «Я — світло для світу» (Івана 8:12), а потім передав це і нам: «Ви — світло для світу» (Матвія 5:14). А щоб бути цим світлом, нам потрібна Його чиста олія.

Тож не випадково Ісус прийшов саме до оливного пресу, де молився тричі. У Марка 14:33–35 сказано: Він узяв із Собою Петра, Якова та Івана і почав тужити та тяжко сумувати. І сказав їм: «Душа Моя переповнена смертельної скорботи. Зостаньтесь тут і пильнуйте». Відійшовши трохи далі, Він упав на землю й молився, щоб, коли можливо, ця година минула Його.

А тоді, у 36-му вірші, Ісус промовляє ці дивовижні слова: «Авва, Отче, все підвладне тобі. Хай обмине Мене ця чаша страждань. Але хай збудеться не те, чого Я хочу, а те, чого Ти бажаєш».

Повернувшись до Своїх найближчих друзів, Він застав їх сплячими й запитав: «Симоне, чому ти спиш? Хіба ж не міг ти лише однієї години не спати? Не спіть і моліться, щоб не піддатися спокусам, бо дух ваш прагне, а тіло — немічне» (в. 37–38). Наше тіло природно уникає болю. Але Ісус залишався непохитним. У 39-му вірші сказано: Він знову відійшов і молився, промовляючи ті самі слова — цю неймовірну молитву покори: не того, чого хоче Він, а того, чого хоче Його Отець.

Він повернувся до Своїх сплячих учнів удруге. А далі, у 41-му вірші, читаємо: Він прийшов утретє і сказав їм: «Час настав, коли Сина Людського віддадуть до рук грішників».

Отже, ми бачимо три різні пресування. Перше дає чисту олію: «Не Моя воля, а Твоя». Друге ставить запитання: «Чи може ця чаша Мене оминути?» А третє стає остаточним рішенням: страшна ціна за наше спасіння буде сплачена — і відтоді світ уже ніколи не був таким, як раніше.

Цей виснажливий процес видно і в останні 24 години земного життя Ісуса. Спершу — пресування, щоб вийшла чиста олія: Його рішення в Гетсиманії. Потім — побита олія: залишення, зречення, глузування, терновий вінець і 39 ударів. І нарешті — розчавлення: розп’яття, коли Його тіло було пригнічене вагою всіх гріхів усіх людей на всі часи.

Та попри все це Ісус бачив кінцеву мету. Після Таємної вечері Він співав Псалом 118, у якому є ці дивовижні слова віри: «Господь за мене, тож безстрашний я: чим може син людський зашкодити мені? Господь — моя сила і звитяжна пісня, Господь мене рятує. Тож житиму, нізащо не загину, про подвиги Господні розповім усім. Господь мене провчив, та не бажав моєї смерті. Це все від Господа, і це для нас прекрасно. Господь — це Бог, на нас пролите Його сяйво. Тож до рогів жертовника припніть святкову жертву.» (вірші 6, 14, 17, 18, 23, 24, 27).

Ісус був прив’язаний до хреста Своєю любов’ю до нас, а потім Отець воскресив Його з мертвих. Через Нього ми маємо Його життя, Його воскресіння і Його світло. Він дає нам цю витиснену олію — помазання Святого Духа, яке наділяє нас силою бути свідками і світлом для світу.

Тому коли ви почуваєтеся пригніченими чи слабкими, ведіть добрий подвиг віри й тримайтеся надії. І просіть Бога, щоб любов Ісуса Христа та чиста олія Святого Духа виливалися через вас. Бо, як сказано в Римлян 8:37, «у всьому цьому ми здобуваємо найбільшу перемогу завдяки Тому, Хто полюбив нас». Нехай Бог благословить вас!

Адаптовано з проповіді, виголошеної в Regent University.

Перейдіть за посиланням і напишіть нам, якщо потребуєте молитовної підтримки