Слава Воскресіння
«Душе моя, слав Господа, не забувай ніколи Його благих діянь… Це ж Він твоє життя відверне від могили, це ж Він тебе огорне милосердям і любов’ю» (Псалом 103:2-4).
Коли я була дитиною, моя сім’я завжди влаштовувала пасхальний пошук яєць у великодню неділю вдень. Це тому, що вранці мама вдягала нас у святкове вбрання, а потім ми їхали до церкви, де святкували справжнє значення Пасхи – воскресіння Христа. Тато диригував хором, а мама натхненно грала на своїй скрипці в оркестрі. Пастор проповідував Євангеліє, а потім ми з усього серця співали гімн на слова Чарльза Веслі:
Світ співа: Христос воскрес! Алілуя!
Спів злітає до небес: Алілуя!
Кожне серце промовля: Алілуя!
Небо сяй, радій, земля. Алілуя!
Хоча наша сім’я була далеко не досконалою, і ми, безумовно, мали свою частку злетів і падінь, це був безцінний скарб – зростати, підкріпленими впевненістю, що Христос здобув для нас перемогу над гріхом і смертю. У дитинстві ми розуміли це на одному рівні — а потім, коли ми дорослішали й бачили наслідки власного гріха та усвідомлювали правду про власну смертність, велич того, що Ісус зробив для нас, ставала ще більш дивовижною і цінною.
Він зазнав неймовірної ганьби й смерті, щоб навіки відкупити нас від наших гріхів. Алілуя!
З роками наша сім’я провела багато чудових пасхальних неділь разом. Після того, як ми з чоловіком одружилися, мої батьки любили відвідувати нашу церкву й грати на своїх інструментах разом із нашою командою прославлення. Але згодом, коли мама була вже у поважному віці, ми помітили, що їй ставало дедалі важче слідкувати за музикою. Поступово її пам’ять погіршилася, її здатність читати ноти зникла, і часом вона навіть не могла пригадати, як покласти свою улюблену скрипку назад у футляр. Спостерігати за її повільним згасанням було як довге прощання, адже вона – талановита скрипалька, вчителька, дружина й мати – втратила так багато своїх фізичних і розумових здібностей. Та навіть так, вона ніколи не забувала, що вона – Боже дитя.
Одне з останніх відео, що у нас є з мамою – вона підіймає руки, щоб співати разом гімн на рядки з Псалма 103: «Благослови, душе моя, Господа». Хоча вона так багато забула про цей смертний світ, однак вірші 2–4 все ще були правдою для неї:
«Душе моя, слав Господа, не забувай ніколи Його благих діянь. Це ж Він простить твої тяжкі гріхи, це ж Він зцілить від недугів. Це ж Він твоє життя відверне від могили, це ж Він тебе огорне милосердям і любов’ю» (Псалом 103:2-4).
На світанку наступної великодньої неділі вона вислизнула з ліжка в люблячі обійми свого Спасителя. Хоча ми були шоковані й засмучені її раптовою смертю, проте ми знали, що тепер вона живіша й цілісніша, ніж будь-коли. Це було великою втіхою – думати, що вона увійшла на небеса саме на Великдень, коли всі святі й ангели зібралися навколо престолу, щоб поклонитися Агнцю, заколеному для жертви, воскреслому Сину Божому.
Мені подобається думати, що оскільки вона була такою досвідченою музиканткою, яка любила прославляти й поклонятися Господу, їй навіть не довелося йти на небесну хорову репетицію, щоб приєднатися до великого натовпу у Його прославленні. І коли настане мій час залишити цей світ, вона буде саме там, щоб привітати мене в альтовій секції найвеличнішого хору в усьому всесвіті – що складається з людей, яких Ісус відкупив з-поміж усіх народів, племен і мов.
І, можливо, – тільки можливо – ми заспіваємо ще один великий куплет гімну Веслі:
Він за нас страждань зазнав, Алілуя!
Нам спасіння вічне дав, Алілуя!
Над небесами Він є Цар, Алілуя!
Хор ангелів Йому співа – Алілуя!
Молитва:
Дорогий Господи Ісусе, дякую Тобі, що Ти взяв наші гріхи на Себе, померши жорстокою смертю на хресті, – а потім воскрес, щоб дарувати нам вічне життя з Тобою! Наповни нас силою Твого Святого Духа, щоб ми жили в перемозі Твого воскресіння кожного дня нашого життя, аж поки Ти не забереш нас до Себе на небеса. Ім’ям Твоїм молимося. Амінь.
Wendy O'Rourke, CBN Daily Devotional
Перейдіть за посиланням і напишіть нам, якщо потребуєте молитовної підтримки