«Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!» (Від Івана 14:27)
Прагнемо підтримати вас, де б ви не були та що б не переживали. Хочемо допомогти вам зміцнитись у Бозі та будь-яку проблему віддати Йому.
У 15 розділі Євангелії від Луки є три притчі, у яких говориться про щось загублене. У кожній з них розповідається про щось дуже цінне, що було втрачене, проте згодом було знайдене, або повернулося у рідний дім. Ми можемо багато чому навчитися з цих притч, особливо коли прагнемо розпочати новий період життя...
Зневіра, виснаження, млявість, немає сил молитись — ви таке колись відчували? Часом трапляються обставини, що наче перемагають нас. І ми знаємо (розумом), що у такі хвилини потрібно як ніколи ревно бігти до Бога, але саме тоді цього «не хочеться». З тієї чи іншої причини Бог стає таким далеким і недосяжним…
Прощення — найбільший, найцінніший і наймогутніший дар. Тільки подумайте, як дорого обійшлося Ісусу наше прощення — так, це коштувало Йому всього!
Ми живемо в світі, де супергерої реальні. Бетмен, Залізна людина, Людина-павук, Чудо-жінка... Кожен має надприродні здібності, що перевершують людські можливості. І вони весь час рятують людство.
В нас з чоловіком є друзі, які не вірять у Бога. Принаймні, не вірять у Нього так, як віримо ми.
Ми, християни, часто робимо одну помилку. Перебуваючи в церкві, ми більше дбаємо про справи і забуваємо про стан своєї віри. Але насправді Богу потрібні не справи, а наша віра.