«Тож я вже не живу, але Христос живе в мені. Я живу нині у своєму тілі вірою в Сина Божого, Який полюбив мене і віддав Себе заради мене» (до Галатів 2:20)
Це був нещасний випадок. 32-х річний Олександр Медведєв впав зі сходів і отримав компресійно-осколковий перелом хребта. Травма прикувала його до ліжка. Те, що раніше було простим і буденним — самостійно встати з ліжка, вийти в магазин, піти на роботу — для Олександра стало недоступним...
«Двох речей прошу я в Тебе, — не позбав мене милості, перш ніж я помру; безглузде та оманливе слово віддали від мене, не дай мені ні багатства, ні злиднів, а пошли те, що мені потрібне і необхідне» (Приповісті 30:7-8).
Не повірите, але і так буває. Хтось скаже, що батьки завжди праві, і якщо дитина гнівається або дратується на них, то потрібно її покарати. Але, є ситуації, в яких саме батьки стають причиною конфлікту.
«Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!» (Від Івана 14:27)
Чи ви розумієте, яка це величезна радість просто чути мову оточуючих людей або насолоджуватися звуками музики? На жаль, усвідомлення, наскільки це дорого і цінно, іноді приходить із втратою слуху...
Ми раді розповісти вам історію Нурсултана — хлопчика з багатодітної малозабезпеченої сім'ї. Через проєкт «Обітниця сироті» його голодуюча сім'я отримала комплексну допомогу: джерело харчування, емоційну й духовну підтримку, а діти — допомогу у навчанні.
Час від часу кожен з нас ображається на щось або когось. Іноді ми можемо пробачити одразу, а часом для цього потрібен довгий час. Але що у випадку, якщо ми до кінця не пробачили кривдникам, й рани раз у раз нагадують про себе?