У гуркоті війни страх сковує навіть стійких духом людей. Паніка буває настільки сильною, що відбирає можливість приймати правильні рішення. У вирі небезпек заспокоїтись і почати логічно мислити може бути непросто, але саме це врятувало життя Олени та її рідних з прифронтового Слов'янська.
Довге – «насичене днями» життя – це щастя і Божа благодать. Переважна більшість людей погодиться з цим. Однак, навряд чи серед цих людей будуть самотні старенькі, які прожили довге життя, але залишись беззахисними перед лицем війни…
«Було затоплено усе, що ми наживали останні 30 років. Нічого не вдалося врятувати», – 72-річна Тетяна розповідає про життя в окупованих Олешках, повінь, втрату дома і брата, і те, як дивом виїхала на підконтрольну Україні територію.
Ракета прилетіла неподалік їх щасливого дому у Бахмуті, й вони опинилися просто на вулиці. Подружжя врятувало від смерті лише те, що вони у ту мить ховалися в підвалі…
Кожен новий пацієнт хоспісу потребує часу, щоб навчитися заново жити у теплі та ситості, приймати турботу та радіти кожному дню життя…
Пані Віра не приховує радості, коли отримує величезний набір засобів гігієни від CBN Emmanuil та наших закордонних партнерів з Голандії. Вона давно навчилась купувати лише найнеобхідніше та «розтягувати» мізерну зарплатню, бо війна фактично позбавила її засобів існування… На жаль, ця історія далеко не унікальна, вона так схожа на тисячі подібних…
З початку подій 2014 року хоспіс, що був заснований у місті Часів Яр, прийняв десятки самотніх людей середнього та похилого віку зі східних областей України. У 2022, рятуючи життя своїх пацієнтів, переїхав на Хмельниччину…
Допомагаємо не втратити віру у майбутнє жителям зруйнованої Донеччини.