29-річна Олександра переїхала з Запоріжжя до Маріуполя разом з чоловіком і дітьми, коли він знайшов роботу у цьому приморському місті. Змінюючи місце проживання, вона мріяла, як зміниться їх життя на краще. Але мрії обірвалися із початком російського вторгнення…
Війна – причина того, що одній українській сімʼї з Донеччини для щастя достатньо два солодкі подарунки, один продуктовий пакет та кілька зігрівальних устілок. Молода жінка, її діти та старенька мама так щиро радіють цим простим дарункам! Новорічні свята вони не відзначали, бо не було чим накрити стіл. Адже у запасах знайшлися лише макарони…
Малозабезпечені мешканці прифронтових територій змушені мерзнути до кісток, якщо не мають, чим топити піч. Та завдячуючи «Операція Благословіння» з Японії, українці безоплатно отримали понад тисячу тон паливних брикетів.
Даниль із багатодітної та малозабезпеченої сім'ї – окрім нього у родині ростуть ще троє дітей. Батьки працюють на дробарці: мама – розфасувальником корму, а тато вантажником. На шістьох їх заробітку вкрай недостатньо…
«Суперкнига» росте разом із своїми глядачами, але незмінно продовжує впливати на дитячі життя. Про багаторічний шлях із «Суперкнигою» та вплив проєкту на своє життя та покликання розповідає Марія Щербік.
Яна сама прийшла до притулку з проханням взяти її на проживання, бо більше нема куди йти. Її прийняли, і рік вона дуже змінилась – перетворилася із проблемного замкненого підлітка на світлу особистість з масштабними планами на життя…
Після пожежі відновити свій дім, що став згарищем, та повернути минуле життя – в більшості випадків – неможливо. Але допомогти людині можна завжди.
Ромські діти потребують особливої уваги та індивідуального навчання – батьки часто не можуть підготувати їх до школи, бо самі не мають освіти. Мама привела Юлю до тренінгового центру «Обітниці сироті» коли дівчинці було 7 років. За віком Юля вже мала йти до школи, але не вміла ані читати, ані писати.