Завдячуючи допомозі від «Операції Благословення з Японії, 1100 малозабезпечених сімей Донецької та Запорізької областей забезпечені паливними брикетами на весь холодний період!
29-річна Олександра переїхала з Запоріжжя до Маріуполя разом з чоловіком і дітьми, коли він знайшов роботу у цьому приморському місті. Змінюючи місце проживання, вона мріяла, як зміниться їх життя на краще. Але мрії обірвалися із початком російського вторгнення…
Війна – причина того, що одній українській сімʼї з Донеччини для щастя достатньо два солодкі подарунки, один продуктовий пакет та кілька зігрівальних устілок. Молода жінка, її діти та старенька мама так щиро радіють цим простим дарункам! Новорічні свята вони не відзначали, бо не було чим накрити стіл. Адже у запасах знайшлися лише макарони…
Малозабезпечені мешканці прифронтових територій змушені мерзнути до кісток, якщо не мають, чим топити піч. Та завдячуючи «Операція Благословіння» з Японії, українці безоплатно отримали понад тисячу тон паливних брикетів.
Від війни вони рятувалися усією сімʼєю у складі 14 осіб: Юліанна з чоловіком, їх 10 всиновлених дітей та невістка з племінником. Для того, щоб почати життя без війни, їм не потрібно залишати Україну, але потрібні безпека, стабільність та щоденна їжа на столі…
У гуркоті війни страх сковує навіть стійких духом людей. Паніка буває настільки сильною, що відбирає можливість приймати правильні рішення. У вирі небезпек заспокоїтись і почати логічно мислити може бути непросто, але саме це врятувало життя Олени та її рідних з прифронтового Слов'янська.
Довге – «насичене днями» життя – це щастя і Божа благодать. Переважна більшість людей погодиться з цим. Однак, навряд чи серед цих людей будуть самотні старенькі, які прожили довге життя, але залишись беззахисними перед лицем війни…
«Було затоплено усе, що ми наживали останні 30 років. Нічого не вдалося врятувати», – 72-річна Тетяна розповідає про життя в окупованих Олешках, повінь, втрату дома і брата, і те, як дивом виїхала на підконтрольну Україні територію.