Кожен новий пацієнт хоспісу потребує часу, щоб навчитися заново жити у теплі та ситості, приймати турботу та радіти кожному дню життя…
Звільнені від російської навали українські селища навіюють водночас і радість, і смуток. Радість приносить думка, що це знов вільна українська земля, що запеклою боротьбою відвойована від загарбників. Смуток – бо тут всюди руїни та згарища, й на це важко дивитися без болю.
64-річна Людмила Олександрівна та Василь Борисович – переселенці з Чорнобаївки Херсонського району. Чоловік має першу групу інвалідності та прикутий до ліжка. У такому стані їх і застала війна.
Пані Віра не приховує радості, коли отримує величезний набір засобів гігієни від CBN Emmanuil та наших закордонних партнерів з Голандії. Вона давно навчилась купувати лише найнеобхідніше та «розтягувати» мізерну зарплатню, бо війна фактично позбавила її засобів існування… На жаль, ця історія далеко не унікальна, вона так схожа на тисячі подібних…
З початку подій 2014 року хоспіс, що був заснований у місті Часів Яр, прийняв десятки самотніх людей середнього та похилого віку зі східних областей України. У 2022, рятуючи життя своїх пацієнтів, переїхав на Хмельниччину…
Допомагаємо не втратити віру у майбутнє жителям зруйнованої Донеччини.
Цього літа сонце перетворює на пустелю Каховське водосховище. Після підриву ГЕС тут лише кілометри сухої землі та каміння, без води залишилися жителі багатьох населених пунктів Херсонської, Запорізької та Дніпропетровської областей. Та їм і без цього жилося нелегко, адже цей регіон постійно зазнає обстрілів росіян.
Мільйони квадратних кілометрів України охоплені бурливою війною. Життя на територіях, де тривають бойові дії, позбавлено стабільності, та попри усі небезпеки, там продовжують жити люди – звикнувши прилаштовуватись до надскладних умов сьогодення.