Поранення, зруйнована квартира, смерть коханого чоловіка… Втрата за втратою, життя «як в тумані»… Але після цього з’явився Бог.
Один з навчальних центрів «Обітниці сироті» розміщений просто у ромському таборі в смт Середнє, неподалік від Мукачева. Сюди Юлю привела її мама, коли дівчинці виповнилося 7 років. Тоді ніхто й близько не здогадувався, наскільки глибоко «Обітниця сироті» вплине на майбутнє Юлі та формування її як особистості.
Як підтримати вимушених переселенців? Чим допомогти людям, які втратили рідний дім та змушені облаштовувати життя у новому середовищі?
Дорослі часто не усвідомлюють, які глибокі та жахливі наслідки залишають у дитячих серцях сімейні сварки та конфлікти. Вірно й зворотне – у люблячому та турботливому оточенні діти розквітають та формують свою творчу особистість.
Максимільянівка – село неподалік від Марʼїнки. Воно схоже на десятки інших невеликих населених пунктів, що розкидані по Донбасу й поєднані спільною бідою. «До війни» тут жили близько двох тисяч людей, але за останній час багато виїхали під тиском неперервних близьких боїв.
Безпечне місце для проживання, харчування та кваліфікована допомога спецілістів дозволяє не просто підтримати дітей у складних життєвих обставинах, а допомогти їм повністю змінити життя на краще…
Важко порахувати, скільки людей вимушені жити далеко від рідного дому, й скільки населених пунктів України щодня стираються війною з лиця землі… Але й не порахувати людей доброї волі, які кожен день допомагають нужденним біженцям…
Ця молода жінка врятувалася з жахіття. Інеса – мама двох маленьких хлопчиків. Вона відчула на собі подих смерті та бачила на власні очі усе, що відбувалося у Маріуполі у перші дні повномасштабного російського військового вторгнення…