Ракета прилетіла неподалік їх щасливого дому у Бахмуті, й вони опинилися просто на вулиці. Подружжя врятувало від смерті лише те, що вони у ту мить ховалися в підвалі…
Кожен новий пацієнт хоспісу потребує часу, щоб навчитися заново жити у теплі та ситості, приймати турботу та радіти кожному дню життя…
На жаль, батьки 17-річної Наді не цікавилися інтересами своєї дочки. І дарма. Дівчина з дитинства мала велику мрію – Надя хотіла відкрити власне кафе-вафельну.
16-річна Анна вже має перші здобутки у втіленні своєї мрії, вона впевнена у власних силах та з радістю дивиться у майбутнє. Але ще недавно все було інакше…
Звільнені від російської навали українські селища навіюють водночас і радість, і смуток. Радість приносить думка, що це знов вільна українська земля, що запеклою боротьбою відвойована від загарбників. Смуток – бо тут всюди руїни та згарища, й на це важко дивитися без болю.
64-річна Людмила Олександрівна та Василь Борисович – переселенці з Чорнобаївки Херсонського району. Чоловік має першу групу інвалідності та прикутий до ліжка. У такому стані їх і застала війна.
Пані Віра не приховує радості, коли отримує величезний набір засобів гігієни від CBN Emmanuil та наших закордонних партнерів з Голандії. Вона давно навчилась купувати лише найнеобхідніше та «розтягувати» мізерну зарплатню, бо війна фактично позбавила її засобів існування… На жаль, ця історія далеко не унікальна, вона так схожа на тисячі подібних…
З початку подій 2014 року хоспіс, що був заснований у місті Часів Яр, прийняв десятки самотніх людей середнього та похилого віку зі східних областей України. У 2022, рятуючи життя своїх пацієнтів, переїхав на Хмельниччину…