83-річній Марії Юхимівні все важче поратись з щоденним побутом: вимити посуд, погодувати курей… Війна забирає останні сили. Однак, клопоти біля хати та городу дають їй важливе «заземлення» у цьому світі – це те, що тримає її міцно.
Якщо ви проходите через шторм, спробуйте довірити Богу курс свого корабля. Якщо Він керманич, то знає, що робити.
Марʼяна стоїть на порозі нового життя – готується до весілля та створення власної сімʼї. Вона залишила транзитний дім, але її життя стало таким, як є зараз, саме завдяки турботі менторів та підтримці проєкту.
Заняття, до яких долучають українців у центрі Баутцен, підтримують їх на шляху інтеграції у німецьке суспільство й водночас допомагають зберегти свою національну ідентичність. Також у центрі люди чують Євангеліє, й молитва та віра зцілює рани сердець і сприяє відновленню.
Треба постити лише з однією метою — шукати Бога. Якщо ми постимо, щоб справити враження на людей, або беремо піст як ритуал чи для перевірки сили волі – це було і буде завжди неприйнятним для Нього.
Ми помилково сприймаємо, що нескінченне очікування означає, ніби Бог ігнорує наші благання про допомогу.
Для християнина надія — це розуміння, що ми змінюємось на краще, коли довіряємо Божим обітницям.
Цар царів народився в хліві, щоб ніхто в цьому світі не почувався непоміченим і покинутим. Ця звістка докорінно змінила життя соромʼязливої дівчинки з Арменії – додала їй віру в себе та силу подолати комплекс малоцінності.