Дрова від благодійників повернули тепло в їх дім та воскресили втрачену надію
«…І навіть у долині смерті чорній нещастя не злякаюсь я, бо Ти завжди зі мною» (Псалми 23:4).
Колись запорізький степ співав ковилою і пташиними голосами, а останні роки стогне від звуків близької війни. Цієї зими він особливо щулиться від пронизливого вітру та холоду, що, здається, дістає до самих кісток. Назва місцевого села – Веселе – звучить як жахлива іронія, бо веселощі ця земля вже давно забула. Тут «сіра зона», повна невизначеності та небезпек, що вимірюється відстріляними гільзами та градусами морозу…
Але попри холоди та негаразди, життя триває. В одному з домів живе Оксана Анатоліївна разом з донечкою, і для них в один з морозних днів волонтери «Операції Благословення» безоплатно привезли дрова від благодійників «Операції Благословення» з Японії – Japan Platform. Коли дрова вивантажили на подвірʼї, жінка не могла стримати сльози. Для неї ця гуманітарна допомога – величезне полегшення у важких життєвих обставинах, що спричинила війна.
«Ви питаєте, як ми живемо? Живемо в страху. Моя дитина боїться війни, і я боюся... Господи, як же я боюся кожного дня…
Я працюю в сусідньому селі. Щоб встигнути на зміну, мені треба бути там о п’ятій ранку. Ви уявляєте, що це таке виходити з дому, коли надворі ще глуха ніч? Темрява, тиша така, що аж у вухах дзвенить, і тільки десь далеко гупає... Я йду пішки крізь цей морок і молюся. А вдома, під ковдрою, моя донечка. Вже не спить. Переживає, як я дійду і чи повернуся додому з-під тих обстрілів…
Ви питаєте, як вплинуло на наше життя те, що благодійники з Japan Platform подарували дрова? – усміхається Оксана, – Моя зарплата 6000 гривень. Це все. Більше ніяких виплат, ніякої допомоги. А донька росте, ходить до школи... Мені так хочеться дати їй хоч якусь крихту радості дитинства, яке в неї вкрали… Та цих грошей ледве вистачає, щоб не вмерти з голоду. І коли стоїть вибір купити їжу чи тепло... На купівлю дров грошей просто не було. Зовсім. Але зараз…
Ви не уявляєте!... Я ВЖЕ топлю піч! Чуєте, як тріщить? Цей звук і є життя!
Не можу дочекатися, як моя донечка прийде зі школи о третій годині, відчинить двері, а в хаті тепло. Вона побачить цю купу дров!
Якби не ця допомога, я не знаю, що б я робила. Доводилося самій, своїми руками, шукати якісь гілляки в посадках. Уявіть: я приходжу вночі з роботи, ледве жива від утоми, беру сокиру і йду рубати дрова в темряві... А тепер... Тепер вдома буде тепло! І я не буду блукати у лісі в пошуках дров.
Для нас дрова зараз – найбільша радість у світі! Це означає, що ми переживемо цю зиму!
Щиро дякую! Велике материнське спасибі Богу та "Операції Благословення" і безмежна вдячність благодійникам! Знайте, ви не просто дали нам дрова – ви зігріли наші зневірені душі і серця!»
Мороз не знає жалю, як і вороги, що кожен день атакують Україну. Але зараз ми маємо нагоду подякувати кожному, хто не залишився осторонь чужої біди! Кожному, хто долучився до фінансування проєктів «Операції Благословення» та подарував тепло Оксані, її донці, а також багатьом іншим людям, які замерзали цієї зими.
Оксані більше не треба йти до лісу вночі у пошуках палива. Її донька робитиме уроки в теплій кімнаті, не дмухаючи на замерзлі пальці. Але ще багато жінок, дітей та людей похилого віку залишаються сам на сам із холодом та війною…
Зараз весна вже в дорозі, але дрова ще потрібні багатьом. Перейдіть за посиланням нижче, щоб долучилися до допомоги «Операції Благословення» цивільним українцям! Дякуємо за вашу підтримку!