Озирніться навколо, подивіться на навколишній світ. Подумайте про найцінніше, що маєте у своєму житті. А тепер дайте відповідь на питання: чи все це насправді належить вам?
Довіряти Богу буває складно. Особливо, коли проблеми атакують звідусіль, а Його присутність не відчувається.
Доволі часто можна десь почути: «Найбільший дар, який ми маємо — це наше життя». Так, кожен з нас це знає. Та іноді ми це забуваємо.
«Двох речей прошу я в Тебе, — не позбав мене милості, перш ніж я помру; безглузде та оманливе слово віддали від мене, не дай мені ні багатства, ні злиднів, а пошли те, що мені потрібне і необхідне» (Приповісті 30:7-8).
«Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!» (Від Івана 14:27)
Час від часу кожен з нас ображається на щось або когось. Іноді ми можемо пробачити одразу, а часом для цього потрібен довгий час. Але що у випадку, якщо ми до кінця не пробачили кривдникам, й рани раз у раз нагадують про себе?
Прагнемо підтримати вас, де б ви не були та що б не переживали. Хочемо допомогти вам зміцнитись у Бозі та будь-яку проблему віддати Йому.
Найкращий спосіб оновити розум — наповнювати його Словом Божим. Біблія, яка припадає пилом на полиці, не принесе добрих змін, бо тільки те Слово, що ви прочитаєте у ній, стане вашою духовною їжею.