Даниль із багатодітної та малозабезпеченої сім'ї – окрім нього у родині ростуть ще троє дітей. Батьки працюють на дробарці: мама – розфасувальником корму, а тато вантажником. На шістьох їх заробітку вкрай недостатньо…
Яна сама прийшла до притулку з проханням взяти її на проживання, бо більше нема куди йти. Її прийняли, і рік вона дуже змінилась – перетворилася із проблемного замкненого підлітка на світлу особистість з масштабними планами на життя…
Після пожежі відновити свій дім, що став згарищем, та повернути минуле життя – в більшості випадків – неможливо. Але допомогти людині можна завжди.
Ромські діти потребують особливої уваги та індивідуального навчання – батьки часто не можуть підготувати їх до школи, бо самі не мають освіти. Мама привела Юлю до тренінгового центру «Обітниці сироті» коли дівчинці було 7 років. За віком Юля вже мала йти до школи, але не вміла ані читати, ані писати.
Сім'ї потрапляють у біду під впливом різних чинників, але, на жаль, часто це найсильніше відбивається на дітях – їх розвитку, харчуванні, здоров'ї та освіті. Тому дієва допомога дитині – це всебічна підтримка сім'ї та доступ до освіти, що дасть їй можливість мати краще майбутнє.
Ще недавно її життя було повне страху, вона щоразу лякалась різких звуків, уникала компаній з трьох або більше людей. Але зараз завдяки Божій любові, спільній підтримці та роботі психолога, дівчинка долає свої фобії.
Марина важко пережила артобстріли, замкнулася у собі, мало спілкувалася та рідко висловлювала власну думку. Та на одному з занять у центрі «Обітниці сироті» дівчина несподівано для всіх виявила бажання вперше помолитись…
На жаль, батьки 17-річної Наді не цікавилися інтересами своєї дочки. І дарма. Дівчина з дитинства мала велику мрію – Надя хотіла відкрити власне кафе-вафельну.