«”Обітниця сироті” – це Божа турбота про мою сім'ю»
Астхік – 11-річна мініатюрна дівчинка зі смаглявою шкірою, чорними очима та темним волоссям. Вона життєрадісна і приязна, щиро вірить у Бога і пише казки – попри складні обставини, з якими зіткнулася її сім'я.
Батько Астхік має інвалідність через проблеми з нирками, у нього кісти в мозку та інші захворювання, що не дозволяють йому працювати і забезпечувати сім'ю. Астхік з батьками та двома старшими сестрами живе у металевому контейнері у селі Айнтап неподалік Єревана (Арменія). У їх «будинку» немає навіть найпростіших зручностей. Щоб прогодувати родину, батько вирощує овочі на невеликій ділянці біля контейнеру, а мати навесні та восени працює на сільськогосподарських роботах. Основний дохід – пенсія батька по інвалідності та державна допомога їх сім'ї як незаможній. Але виплати мінімальні, сім'ї важко зводити кінці з кінцями.
У 2019 році мама Астхік дізналася про Тренінговий центр «Обітниці сироті» у Єревані та попросила прийняти дітей. Незабаром старші сестри Астхік почали відвідувати заняття, а з січня 2023 року приєдналася і дівчинка. Вона відвідує Центр із великим ентузіазмом: «Коли я прийшла до Центру, мені дуже сподобалося, як вчителі спілкуються з дітьми та пояснюють уроки. Усі предмети важливі для мене! Щодня я вивчаю щось нове. Особливо мені подобаються уроки "Життєвих навичок" та теми про Ісуса», – розповідає дівчинка.
Цій нужденній сім'ї недоступні розвивальні заняття та дорогі розваги. Тому безоплатне навчання у Тренінговому центрі «Обітниці сироті» для них є величезним благословенням.
«Я хочу подякувати людям, завдяки яким такі діти, як я, мають можливість навчатися, – каже Астхік. – Насамперед, дякую своїм вчителям, які дають нам знання, вкладаючи в нас свій час!»
Мама Астхік переповнена радістю: «Як мама, я хочу щиро подякувати всім співробітникам навчального центру, всім людям із “Обітниці сироті”, які дають можливість навчатися дітям з таких сімей, як наша. Ви завжди були поруч зі мною та моєю сім'єю, за що я вам дуже вдячна! Нехай благословить вас усіх Господь!»
Астхік дуже талановита, має яскраву живу уяву. Вона пише прекрасні казки, що відбивають справжні епізоди її життя. Героїня казок Астхік – проста дівчинка, з якої насміхалися за те, що вона бідна і живе в поганих умовах. Але, попри усі труднощі, вона стає відомою художницею і досягає значних успіхів.
Астхік каже, що старша сестра соромилася їх похмурого сірого вагончика-будинку. На відміну від неї, вона не соромиться.
У доброму серці цієї маленької дівчинки живе велика мрія – щоб батьки були здорові, і всі вони жили у спражньому домі, де вона матиме свою затишну кімнату.
Тренінговий центр підтримує сім'ю Астхік через різні проєкти – наприклад, на початку навчального року діти отримали шкільні портфелі, взуття та канцелярське приладдя. Завдяки проєкту «Тепла зима» на холодну пору року Центр взяв на себе оплату за опалення їх житла. Для сім'ї це велика підтримка – опалювати вагончик взимку важко. Також діти проводять час у літніх таборах та беруть участь в інших заходах проєкту. Як каже мама Астхік: «Проєкт, що ви реалізуєте, – це Божа турбота про мою сім'ю. Бог бачить, як важко я працюю, щоб забезпечити свою сім'ю. Дякую всім співробітникам “Обітниці сироті”!»
Тренінговий центр став для Астхік радісним і теплим місцем, де вона здобула багато знань та умінь, а також навчилася деяким особливо важливим речам. По-перше, дівчинка зрозуміла, як важливо завжди бути вдячною Богу навіть за найнезначніше. Зараз вона каже: «Я дуже вдячна Богу за наш контейнер! Адже є люди, які не мають навіть цього». По-друге, тут вона навчилася жити з Ісусом.
З раннього дитинства Астхік чула про Ісуса, але тільки в Тренінговому центрі змогла пізнати Господа глибше. Дівчинка усвідомила, що Він – єдиний, Хто завжди був поруч із нею як у щасливі, так і в сумні моменти, Він знає та любить її. Ці переконання допомагають Астхік вірити, що Бог приготував для неї прекрасне майбутнє. Вони допомогли їй змінити спосіб мислення і змінити себе, наповнивши серце надією.
Плодом усіх цих позитивних змін стало покаяння Астхік. У літньому таборі, що організував Тренінговий центр, Астхік прийняла Ісуса у своє серце як Спасителя та Господа.
Сьогодні Астхік, як і героїня її казок, мріє стати художницею та видати книгу. Дай Боже, щоб мрії нашої любої Астхік справдилися!
Підтримайте «Обітницю сироті»!
Діти у складних життєвих обставинах потребують нашої допомоги!