Порятунок від смерті, ясні відповіді на молитви та фінансове забезпечення: свідчення партнера CBN Emmanuil
«І нехай сам Бог, Джерело миру, зробить вас чистими і відданими Йому» (1 Солунян 5:23).
Згадуючи події свого минулого, Віктор Володимирович не перестає дякувати Богу – бо багато разів бачив великі й маленькі Божі дива, переживав надприродні зцілення, отримував фінансове забезпечення та явні відповіді на молитовні прохання. Каже, що понад усе бажає чути голос Божий та йти саме туди, куди його скеровує Господь – крок за кроком.
Він фінансово підтримує діяльність CBN Emmanuil з лютого 2013 року, і це партнерство – також не випадкове для нього. Більшу частину свого життя Віктор Володимирович пропрацював водієм – водив і пасажирські автобуси, і вантажні фури. Та того року він сильно захворів, не міг працювати. Подзвонив за номером, який побачив у телепрограмі «Клуб 700», і за нього помолилися. Каже – біль одразу минув. А далі:
«Після того, як Бог дуже швидко відповів на молитву, у мене зʼявилася думка: “Підключайся до служіння CBN Emmanuil!” І вже з першої наступної зарплати я почав жертвувати».
Його дуже зворушують свідчення про добрі зміни у життях людей. Каже, памʼятає у подробицях історію про діяльність CBN Emmanuil, що дивився ще на касеті багато років тому. У хлопчика залишилася лише бабуся, бо його батьки померли. Волонтери на кошти CBN Emmanuil зробили ремонт у старому домі жінки, і завдяки цьому маленька знедолена сімʼя змогла залишитися разом.
Також згадує сюжет про родину з Бердянська, де народилися два хлопчики із «заячою губою». CBN Emmanuil звернулася до благодійників, і братикам по черзі зробили операції, які сімʼя самотужки не мала змоги оплатити.
«Я захоплений тим, що це працює не тільки в Україні – бачив сюжет, як у африканському поселенні зробили свердловину з питною водою, – ділиться Віктор Володимирович. – А коли почалися військові дії на сході України у 2014, спостерігав, як мешканцям у сірій зоні роздають дрова, хліб та продуктову допомогу. Я завжди дивувався вашій праці, вашому служінню і дякував Богові за вас, бо бачив присутність Божу та відповіді, які отримували люди! Дійсно: “Еммануїл – Бог з нами”!»
Каже, дуже жаліє, що не міг бути на зустріч з партнерами, що відбулася до повномасштабного вторгнення. І тієї ж миті запевняє, що не забував про нас, бо усі ці роки, куди б не заводила його робота та життя, у валізі поряд з особистими речами лежать книги та брошури CBN Emmanuil.
«Благодійність – це характер Христа, – каже Віктор Володимирович. – Христос завжди жалів людей і проявляв до них милосердя. У вас (CBN Emmanuil) є відповіді на запити людей, вони отримують саме те, що потребують – і гуманітарне забезпечення, і духовну підтримку – молитву, спасіння та навіть фізичне зцілення – як я».
«Для мене ви як рідні, я просто не міг розірвати стосунки з вами!» – щиро каже він.
Своє життя зараз він описує як надприродне слідування Божій волі. Та усе почалося з особистої історії дивовижного зцілення.
«У 1993 році я не хотів жити, дуже сильно мучився. Переніс кілька інфарктів, і після другого дуже погано почувався. Мене кололи уколами, декілька років постійно лікувався у санаторіях – робив усе, що міг, але танув на очах.
Памʼятаю, як медсестри у санаторії сказали: “Вікторе, ми зараз не можемо навіть у процедурну ванну тебе покласти, бо ти звідти просто не встанеш. Твоє серце не справляється”. Сказали, що мені слід готуватися до смерті. Але одна медсестра розповіла, що знає православного священника, який неподалік. Я до нього прийшов. Він помолився за мене. Коли я повертався назад через ліс, мені до думки прийшло усе, що я робив неправильно – запустився якийсь внутрішній процес. На наступний день я знов до нього прийшов, і він знов за мене молився, ми довго спілкувалися. Він також був у мене в домі, де я жив. Через кілька місяців мені стало краще. А потім ще й до мене приходили за підтримкою, і я так само молився за людей, і вони отримували зцілення».
Віктор Володимирович – уродженець Лисичанська. З початком російсько-української війни він втратив рідне місто. Після подій 2022 року деякий час жив та працював у духовному центрі у Дніпрі, а потім як волонтер – у Тернополі, де приймали переселенців. Через рік цей проєкт втратив актуальність, і його припинили, тому він поїхав назад у Дніпро.
«Мене зустрів той самий духовний центр, у якому я жив у 2022 році. Потім переїхав у хостел та влаштувався на завод, де пропрацював більше як рік.
Це був той час, коли я з CBN Emmanuil відновив стосунки, знову зміг жертвувати!
Та на заводі скоротили працівників, нас відправили у відпустку. Я не міг просто сидіти без діла – допомагав у хостелі, але шукав роботу, і знову подзвонив на молитовну лінію CBN Emmanuil. Мене запитали, як моє здоров’я, чи розглядаю і далі працювати водієм, чи фізично витримаю таке навантаження. Я сказав, що готовий спробувати, і ми помолились за те, щоб я знайшов саме роботу водієм.
У якийсь момент я поїхав у маріупольський центр, що розташований в автобусному парку, і там розговорився з начальником. Спитав, чи набирають водіїв. Розповів, що маю понад 20 років стажу пасажирських перевезень, більш як 3 роки кермував вантажівками. Загалом я 45 років за кермом! Начальник мене запросив у кабінет, і за кілька днів я виїхав на стажування. Але після стажування сказали, що почали сумніватись чи я справлюсь, бо маю поважний вік, щоб водити автобуси.
І от, уявіть: я стою там, і тут дзвінок – телефонує мій колега з автобусного парку з Лисичанська. Ми з ним не бачились багато років, а коли працювали разом, він прийняв Господа, я молився з ним. Він телефонує, щоб спитати, де я зараз! Я розповідаю, що стою в автобусному парку, і тут сумніваються, чи я справлюся з роботою. Він загарячкував – каже: “Що вони таке думають? Ти ж ганяв “Ікарус” по всьому СРСР! Дай-но, я з кимось поговорю!” Я дав слухавку інструктору, і… наступного дня я вже самостійно вів автобус! Тільки уявіть, які чудеса! Це рука Божа зробила!
Я постійно просив Бога чути Його голос і робити те, що Він хоче від мене. Завжди просив у Нього: Господи, використовуй мене на повну – усе, що я вмію та знаю, що Ти дав мені за моє життя – використовуй на добро, щоб я служив людям.
«Віддайте життя своє Богу, як живу пожертву» (Послання до Римлян 12:1) – це живе слово для мене.
На тому маршруті я пропрацював півроку. Та сильно перемерз і почав хворіти. Зрозумів: знову треба шукати роботу.
Я молився, читав Писання. Відкриваю Біблію, а там: «Краще працювати й зробити щось корисне, щоб поділитися тим з нужденними» (До єфесян 4:28). І я кажу Богу, що теж хочу працювати та мати, чим ділитися з тими, хто потребує. Хочу благословляти, а не лише споживати! Враз моє тіло ніби заклякло, я просидів якийсь час у тиші. Не можу зрозуміти, але зі мною щось тоді відбувалося. І прийшла думка. Я згадав, як на маршруті побачив у своєму автобусі директора комбінату, з яким ще на початку війни вивозив обладнання та людей. Я впізнав його, ми тоді добре поговорили. У мене в голові задзвеніло: подзвони йому! Я так і зробив. Щойно почув мій голос, він каже: “Завтра я чекаю тебе на роботу. Приходь на 8 ранку!” То ж я зараз тут, працюю.
Недавно було таке, що змінився начальник мого відділу, і мене хотіли звільнити. Він сказав мені залишити пропуск та робити розрахунок. Натомість у серці я відчував мир. Якраз у той день церква, куди я ходив, проводила служіння перед водним хрещенням, я пішов туди. Після служіння до мене підійшла служителька, спитала, як справи. Я сказав, що от така ситуація, я образи ні на кого не маю – може, Бог хоче мене переводити в інше місце. Вона за мене помолилася. Я ще не встиг дійти до дому, як подзвонив начальник, каже: “Замість розрахунку, прийди за грошима. І завтра – на роботу!” Я купив усьому колективу солодощі, усіх пригощав, і на душі моїй відчував легкість. Слава Господу!»
Проповідь Благої Звістки займає особливе місце в серці та житті Віктора Володимировича. Каже, це почалося у 2005 році, коли прийняв водне хрещення та був на конференції, яку проводив шведський місіонер. Там отримав дар Святого Духа, а після поїхав у біблійну школу у Рубіжне.
«Там я не проповідував, але коли йшов містом, то роздавав перехожим християнські газети “Сіль землі”. Ніби нічого такого не робив, але відчував дуже велику радість. Вірю, що це робота Святого Духа. Мене дуже тішило, коли люди приходили до Бога, каялися у гріхах. Я постійно у Біблії звертав увагу, що і Христос, і апостол Павло закликають проповідувати Євангеліє.
Коли я молився, Бог явно зцілював людей від хвороб або покращував їх стан. Я усвідомлював, що це не я роблю, а Дух Святий. Я став ревнувати, щоб краще чути Божий голос. Прагнув ходити Його путями та Його волею, і щоб Він робив через мене Свою роботу тут на землі.
Зараз щоп'ятниці маю соціальне служіння, на роботі про це знають та відпускають мене раніше. А щонеділі я ходжу у шпиталь, де ми проповідуємо та молимось за людей. Зараз там дуже багато важкохворих, але вірю, що через нас Господь може їх підтримати. Радію, коли вони приходять до Господа, каються у гріхах, і Дух святий дає слово, і вони виходять зі смерті вірою у Живого Бога. Бог дає їм зцілення по молитві – Слава Йому за це!
У Бога є воля на кожну людину. Просіть у Бога розуміння цього, Він завжди відповість.
Ми усі – Божий інструмент, спасіння не від нас, а від Нього, і нам треба Йому довіряти кожної миті життя. Усе, що відбувається на землі – робить Він, а нам належить прощати, терпіти, любити, знати Божу волю та своє покликання.
Найбільше, що я можу побажати усім людям – і тим, хто зараз читає мою історію – це довіряти Господу.
На жаль, ми не завжди Йому довіряємо, і через це працює лукавий. Сумніви, страхи, нарікання, непослух – це робота лукавого. Я теж так часто робив. Але Господь завжди з нами, що б не було. Він звершив усе, і у спокусах дає нам сили перенести усе.
А ще – любіть Господа! Він любить нас на 100% – і питання лише до нас, чи ми любимо Його також.
Віра та праведність спасають душу, а святість і любов спасають наш дух. То ж, дякуйте Богу за усіх, моліться за кожного щиро. Це і є любов вічна та безкорисна, яка ніколи не перестає».
Дякуємо Віктору Володимировичу та кожному нашому партнеру за фінансову підтримку CBN Emmanuil! Запрошуємо вас також приєднатися!
Зробити добровільну пожертву на діяльність CBN Emmanuil або один з наших проєктів