Очікування в тиші
«Господь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його! Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє» (Плач Єремії 3:25-26).
Ми проводимо життя в очікуванні, і часто це непросто. Іноді, чим довше ми чекаємо, тим більше тривожимося та дратуємося. Більшість із нас хоче отримати бажане тоді, коли ми цього хочемо. Чи не так?
Очікування на Господа схоже на це довге очікування. Ми приймаємо Божі обітниці та слова, сказані про Його план для нашого життя, і чекаємо.
Коли настане ідеальний час? Коли Він відповість на наші молитви? Коли ми перейдемо в новий сезон життя? Коли нарешті вийдемо з «долини тіні смертної»? Скільки ще, Господи, мені чекати?
Ми помилково сприймаємо, що нескінченне очікування означає, ніби Бог ігнорує наші благання про допомогу. Але Він не безсердечний і не холодний Бог. Він співчутливий, люблячий і милосердний. Достатньо лише поглянути на те, що Він добровільно зробив на хресті заради тебе і мене! Можете уявити, як це було для тих, хто жив у ті часи? Які емоції викликали події, що передували добровільній жертві Ісуса на хресті та Його смерті?
Напевно, вони створили відчутну атмосферу тяжкості й скорботи.
Що було бачити на власні очі події Страсної п’ятниці? Катування? Почути: «Звершилось»? Побачити останній подих Ісуса? Спостерігати, як Його знімають із хреста? Мені часто цікаво, що робили учні Ісуса, які пам’ятали Його обітницю про воскресіння, поки чекали на її здійснення. А ви замислювалися? Вірю, що були люди, які, затамувавши подих, чекали, коли Ісус покаже всім, що Він справді є Тим, ким Себе називав — воскреслим Сином Божим.
«Тиха субота», як її інколи називають, — це час, коли скорбота, тяжкість і горе п’ятниці поєднуються з передчуттям, очікуванням та надією того, що принесе неділя.
Біблія говорить, що добре чекати на Господа.
«Тільки Він моя скеля й спасіння моє, Він твердиня моя, тому не захитаюсь! У Бозі спасіння моє й моя слава, скеля сили моєї, моє пристановище в Бозі!» (Псалом 62:6-7).
«Я надіюсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я вповаю» (Псалом 130:5).
«Господь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його! Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє» (Плач Єремії 3:25-26).
Очікувати в тиші або мовчанні — це свідоме рішення заглушити шум світу навколо нас і голос ворога, що намагається збити зі шляху. Це вибір спрямувати свій погляд на Ісуса – на роздуми про те, ким Він є, і на істину Його Слова.
«Жди Господа мовчки й на Нього надійся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на людину, що виконує задуми злі» (Псалом 37:7).
«Вгамуйтесь та знайте, що Бог Я, піднесусь між народами, піднесусь на землі! З нами Господь Саваот, наша твердиня Бог Яковів!» (Псалом 45:11-12).
Бути спокійним перед Господом означає відпочивати в Ньому – у тому, ким Він є, і в Його обітницях. Це вибір триматися того, що ми знаємо про Бога, довіряти цій істині й дивитися на неї, поки чекаємо відповіді. Перебування в Ньому приносить мир у серце й розум.
«Думку, оперту на Тебе, збережеш Ти у повнім спокої, бо на Тебе надію вона покладає» (Ісая 26:3).
Друзі, молюся, щоб, очікуючи на прихід неділі, ви відпочивали в Бозі, перебували в Ньому й чекали Його з надією. Довіряйте Йому, незалежно від того, скільки часу на це знадобиться. Бог завжди виконує Свої обітниці! Воскресіння вже скоро.
Джессіка Тід
CBN Daily Devotional