Бог є, Бог може
«Перш, ніж Я утворив тебе в утробі, Я вже знав тебе. Перш, ніж вийшов ти з черева матері своєї, Я обрав тебе, призначивши тебе пророком для народів» (Єремії 1:5).
Бог звільнив мене від самого себе та моїх кайданів у 16 років. І з моменту, як я зустрів Ісуса, моє серце прихилилося до історії Єремії. Щось у житті цього пророка глибоко торкає мене й з’єднує з Богом, і багато чого з цього розуміння починається в першому розділі, де Бог промовляє до Єремії. Я наголошую на цьому, бо важливо, що саме Бог, а не Єремія, робить крок до глибших стосунків. Він постійно кличе нас… Чи чуєте ви Його голос?
Бог такий добрий і такий уважний у Своєму запрошенні. Він справді враховує те, що буде значущим для нас. Одна з найглибших істин, що я коли-небудь чув від Бога, звучить у перших віршах: «Ще перед тим, як утворив Я тебе в утробі, Я знав тебе…».
У цих словах — близькість і задум.
Наш Небесний Отець знає нас: наші серця та бажання, наші маленькі особливості, виклики й ті деталі, що роблять нас унікальними. Він завжди знав нас і завжди радів нам. Ми належимо Йому!
Так само, як Він створив Єремію, Він створив і нас — з наміром і любов'ю.
У цьому уривку ми бачимо, що Бог вже мав призначення для Єремії задовго до його народження – ще до того, як він міг зробити будь-що. Бог вклав час, думку і турботу в життєвий шлях Єремії — це і є любов.
Ми вкладаємо свій час і увагу в те, що для нас важливо, і Бог показує нам, як глибоко Він піклується про нас. Вам відомо, що це означає для нас? Ми – важливі!
Одним із найважливіших викликів у моєму житті було знайти відповідь на питання: «Чи маю я значення?» Я часто думав, що, можливо, моя цінність залежить від того, чи вдасться мені уникнути невдач, досягти чогось значного, чи заслужити схвалення від правильних людей. Це питання приховано вирувало в моїй свідомості та серці, особливо коли я зростав без батька. І весь цей час Бог готував таємні місії порятунку, створював обставини, щоб привернути мою увагу. Він простягав руку, щоб сказати: «Ти важливий для Мене!»
Коли я зустрівся з Ним, я не лише зрозумів, що маю значення для Бога як син, якого Він любить, але й усвідомив, що створений Ним з глибоким наміром і великим призначенням! Боже покликання Єремії вражає, адже воно виходить далеко за межі всіх його власних очікувань і мрій. Саме так я почувався, коли побачив деякі з Божих задумів для мого життя — це відчуття супроводжує мене й досі.
Я сказав: «Я не зможу цього зробити. Я не готовий говорити про Тебе перед людьми. Я не здатний на нові складні речі, що виходять за межі мого звичного життя». Та послухайте, що Бог відповів Єремії, коли той зізнався: «Господи, я не знаю, як це зробити».
«Я відповів: “Але ж, Господи, Боже мій, не вмію я говорити як пророк, бо я молодий”. Господь сказав мені: “Не кажи, що ти лише юнак, бо підеш ти до всіх, до кого Я пошлю тебе, і говоритимеш усе, що накажу тобі. Людей не бійся, бо Я з тобою буду, щоб захистити тебе”. Це — слово Господа» (Єремія 1:7-8).
Бог знав Єремію, і жоден з його страхів не був для Нього несподіванкою. Бог також знав Свої можливості, тож Його не турбувала обмеженість Єремії. Ця історія не була про самого Єремію, але він мав важливе місце в ній, тому що так вирішив Бог — і це мало найбільше значення. Те ж саме стосується і нас.
Ми не є авторами власних історій, а якщо намагаємося бути ними, це лише підкреслює наші обмеження. Ми покликані ходити з Царем всього світу, і Він запрошує нас до чогось більшого, ніж ми могли б коли-небудь уявити.
Ми побачимо це, якщо тільки повіримо, що Його присутність і сила — це все, що має значення. Йдеться не про нас, а про Нього!
Що ж чекає вас далі у житті? Пам’ятайте, що все, що вам потрібно, уже є в Бозі, і Він здатен здійснити будь-яке ваше бажання.
Ми будемо раді підтримати вас молитвою!
Напишіть нам!