Запрошення до табору «Суперкниги» стало початком нової глави для родини
«Відомі Господу порядні й чисті люди, і їхня спадщина пробуде навіки!» (Псалми 37:18).
Ірина живе у Рокитному (Київської області) разом з чоловіком і двома дітьми. Дитячих розваг у містечку небагато, тому вона зацікавилася інформацією про християнський дитячій табір, побачивши запрошення у соціальній мережі.
Табір був організований місцевим Клубом «Суперкниги», і далі дітей запрошували на зустрічі Клубу. Ось так її син Андрійко потрапив спочатку у християнський табір, а потім – і до Клубу «Суперкниги».
«Мені дуже подобається як в Клубі “Суперкниги” діткам розповідають про Бога,
– ділиться Ірина. – Раніше я відвідувала служіння у православному храмі, але мені хотілося глибше вивчати Боже Слово. Ось, через Андрійка я почала ходити до євангельської церкви».
Кілька років тому через важку хворобу Ірина втратила маму. Поки її мама боролася з хворобою, Ірина ревно просила
у Бога дива її одужання. Шукала Господа усім серцем. І дива траплялись, але сталося те, що запланував Бог… Мама пішла у вічність. Вона сумує і зараз, але навіть у цих обставинах бачить дивовижну Божу руку.
«Цілий рік після маминої смерті мені снилися лікарні та операції. Снилося, що то помилка, мама насправді жива, – розповідає Ірина. – Ці сни мене настільки виснажували, що мій емоційний стан спричинив збій і на фізичному рівні... І тільки із повним прийняттям Ісуса у своє серце до мене почало приходити зцілення»
Щоб не зневіритись і не впасти остаточно у відчай, попри біль, що вона відчувала, Ірина почала дякувати Богові за усе, що було пов’язано з мамою у її житті. І Господь крок за кроком наповнював миром її серце.

Своєю чергою, Андрійко відвідував зустрічі Клубу «Суперкниги» й відчував, як змінюється його характер. Він завжди був відповідальним, добрим і слухняним – але дещо сором'язливим. Зустрічі Клубу «Суперкниги» допомагають Андрійкові ставати сміливішим і впевненішим, долати страхи, розповідати про свої хвилювання. Він вчиться триматися своєї думки та не потрапляти під негативний вплив оточення.
А ще завдяки «Суперкнизі» він зблизився з мамою.
«Ми започаткували традицію: кожного вечора ми згадуємо, що було за день і дякуємо за три добрі речі, що трапилися з нами.
Щовечора у нас є “книжкочас” і “книжкотиша”, коли ми щось читаємо, переказуємо, аналізуємо, обговорюємо тощо», – розповідає Ірина.
Вони разом прийшли на Пасхальне родинне свято, що відбулось у квітні у Клубі «Суперкниги». Були запрошені не тільки діти, але і їхні рідні. То ж, усі разом гралися у командні ігри, слухали Боже Слово, розгадували ребуси, розігрували сценку... До Андрійка та Ірини приєдналася і сестра Андрійка. Коли свято завершилося, вона підійшла до Ірини зі словами: «Мам, я подумала, буду з тобою ходити по неділях до церкви, мені і цікаво, і якось спокійніше...»
Зараз вони вже втрьох відвідують церкву і моляться за батька. На початку травня Ірина прийняла Водне Хрещення, довірила своє життя Господу і офіційно долучилась до церкви. Також вона допомагає на дитячому служінні.
Ось так запрошення однієї дитини у табір «Суперкниги» вплинуло на життя усієї її родини. Ми віримо, що Бог продовжує Свою роботу, і цьогоріч через табори та зустрічі Клубів «Суперкниги» Він торкнеться багатьох сердець дітей та дорослих!
Підтримайте «Суперкнигу»!
Переходьте за посиланням, щоб зробити свій внесок у це служіння!