Тренінговий Центр «Школа життя»: у важкі часи бути поруч з дитиною

«Глядіть, не ставтеся зверхньо до жодного з цих малих дітей, бо кажу Я вам, що їхні Ангели-охоронці на Небі завжди перебувають із Батьком Моїм Небесним» (Від Матвія 18:10).

Переважна більшість родин у ромському поселенні «Бараболя» (м.Хуст) живуть за межею бідності. У значної частини дорослих немає освіти, а діти частіше за все не відвідують загальноосвітні школи. 

З бажанням дати відповідь на потреби ромської спільноти, кілька років тому у Хусті відкрився Тренінговий центр «Школа життя». Спершу волонтери та співробітники Центру проводили заняття для дітей просто на вулиці, але тепер це окрема будівля, де навчаються, граються, харчуються та мають змогу всебічно розвиватися понад 150 дітей. 

Вероніці зараз 11 років. Вона прийшла до Центру, не вміючи ані читати, ані писати. Не знала, навіщо потрібні букви й що таке книжки. Та від самого початку навчання дівчинка була старанною й уважною – слухала вчителів, намагаючись запам’ятати кожне слово, й швидко опанувала читання й письмо. Атмосфера Центру заохотила дівчинку до творчості – вона чудово малює та вирізає аплікації; дуже любить і біблійні уроки – особливо вивчати напам’ять вірші зі Святого Письма. Вона також з великим захопленням відвідує кулінарні заняття та працює на городі, де навчилася висаджувати розсаду, підв’язувати томати, полоти бур’яни та доглядати за врожаєм. 

Вероніка щира і життєрадісна дівчинка, проте її дитинство сповнене самотності, смутку та глибоких дорослих переживань. Молодшому братику Вероніки 8 років, і вже півтора року він перебуває в комі у важкому стані, підключений до апаратів штучного дихання. Мама майже не відходить від нього. Жінка часто плаче, виснажена тривалим доглядом за сином та емоційним болем. Вероніка вимушено залишається на другому плані — не тому, що її менше люблять, а тому, що всі сили батьків зосереджені на синові. Дівчинка почувається самотньою, їй бракує тепла та небайдужості, що так важливо у її віці.

Безпечним місцем спокою та підтримки для Вероніки став Тренінговий Центр. Тут про неї щиро турбуються вчителі та друзі, й вона має можливість відволіктися від переживань, відчути, що її люблять і розуміють. 

Команда Центру постійно молиться за брата та Вероніку та за будь-якої можливості намагається допомагати родині продуктами, медикаментами, підгузками тощо. Також завдячуючи підтримці партнерів вони змогли придбати для хлопчика медичний пристрій, що вимірює життєво важливі показники.

Співробітники Центру щиро цінують цю можливість допомагати дітям здобувати освіту та знайомити їх з Ісусом. Вони вдячні Богу за можливість бути поруч з родиною Вероніки та іншими сімʼями у їх складний час. 

Будь ласка, продовжуйте фінансово підтримувати навчальні проєкти «Обітниці сироті»! Так ви допомагаєте змінювати на краще життя дітей групи ризику.

Бажаєте долучитися – перейдіть за посиланням, щоб отримати додаткову інформацію. Щиро дякуємо!