Надія: міцний якір у важкі часи
«Я знаю ті думки, які думаю про вас, говорить Господь, думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію» (Єремія 29:11).
Старий моряк підняв очі на небо, спостерігаючи за тим, як насувається темна буря. Коли водна поверхня покрилася хвилями, цей старий просолений вітром вовк спокійно – ланка за ланкою – спустив у морську глибину важкий якір, глухо задраїв люки й улігся спати.
Він знав, що буря буде сильною. Але він вірив в те, що якір теж міцний, і все витримає. Він знав, що зранку його човен дрейфуватиме на тому ж місці.
Означення: що є надія
Як і той моряк, ми маємо «якір» для свого життя – те, що може допомогти нам встояти під час життєвих бур. Це і називається надією.
У біблійному розумінні, надія тісно пов'язана з вірою. Автор Послання до Євреїв говорить, що віра — це «підстава сподіваного» (До євреїв 11:1). То ж, надія — це об'єкт, на який ми спрямовуємо свою увагу та енергію.
Для християнина надія — це розуміння, що ми змінюємось на краще, коли довіряємо Божим обітницям (Римлян 8:28).
Це переконання, що незалежно від обставин, Божі плани для нашого життя — «на добро, а не на зло, щоб дати вам майбутнє й надію» (Єремії 29:11).
На що схожа надія
Біблія повна прикладів чоловіків і жінок, які покладали надію на Божі обітниці. Патріарх Авраам є прикладом надії для віруючих. Коли йому було 75 років, Бог пообіцяв благословити його й дати багато нащадків – численних як зорі на небі. Авраам почув ці слова й повірив Богу (Буття 15:6).
Але попри свою віру, як пояснює Євреїв 6:15, Авраам мусив чекати 25 років, щоб побачити виконання своєї надії. Проте весь цей час Авраам довіряв Богу – Джерелу своєї надії, доки не побачив здійснення обітниці.
Бачите, надія Авраама не була заснована на його власних можливостях стати батьком. Вона була вкорінена в надійному, незмінному Бозі та Його вічних обітницях.
Автор Послання до Євреїв пояснює, що Бог хоче, щоб ми черпали підбадьорення з Його характеру та покладали надію на Нього (До євреїв 6:16-18). Насправді, Писання описує цю надію «як якір душі, міцний та надійний» (До євреїв 6:19).
Знецінення надії
Що може зіпсувати нашу надію? Часто ми покладаємось на неправильні речі. Дуже легко надіятись на те, що неправильно. Дуже легко покладатись на цей матеріальний світ — на те, що ми можемо побачити й скуштувати, до чого можемо доторкнутись і що відчути. Це усе вбачається для нас підконтрольним. Але Бог каже, що Його царство — «не від цього світу» (Івана 18:36). Насправді будь-що, що походить з цього світу не є надійним фундаментом для нашого життя (До колосян 2:8).
Лише тоді, коли ми звернемося до справжньої основи для життя — Ісуса Христа — ми знайдемо надію, що зможе стати якорем для нашої душі. Усе починається з наших стосунків із Богом.
Якщо ви ще не «народилися згори», ваша надія тримається не на тому, що витримає усе – вона не там, де їй слід бути.
Якщо ви почуваєтесь безнадійно зараз, подумайте: на чому ґрунтується ваша головна надія? Якщо не на Ісусі — прийдіть до Нього зараз, щоб мати надію, якої немає в інших людей.
Ісус вільно й безоплатно пропонує Свою надію кожному, хто охоче приходить до Нього, визнає свій гріх і довіряє Його крові, що очистила нас для вічного життя. «Промовив до неї Ісус: Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре» (Від Івана 11:25–26).
Побудова основи
Але навіть якщо ви знаєте Ісуса як свого Спасителя, ви все одно можете втратити надію. У Приповістях ми читаємо, що «задовга надія недуга для серця» (Приповісті 13:12). Коли надії відкладаються, будь-кого з нас може охопити глибоке відчуття розпачу.
Тож як Авраамові вдавалось витримати? Чому він зміг зберігати надію понад двадцять років? Погляньте на стосунки Авраама з Богом: він був другом Божим (2 Хронік 20:7); він також був слугою Бога (Буття 26:24); і він був повністю слухняним (Буття 22).
Ви можете так само.
Ось чотири практичні кроки, які ви можете робити щодня, щоб побудувати надійну основу надії, що проведе вас крізь життєві бурі:
- Покоріться Богу. Бог є джерелом нашої надії. Прийдіть до Нього з покорою, і Він відновить вас (1 Петра 5:6–7).
- Зміцнюйте свою віру. Дозвольте оновити свою надію Божим обітницям, що вже є виконаними. Бог залишив нам письмові свідчення безлічі випадків, коли Він давав надію віруючим упродовж століть. Звертайтеся до цих дивовижних історій для оновлення надії (1 Хронік 16:11–21).
- Довіряйте Божому часу. Іноді Бог відповідає на наші молитви й відповідає на наші надії швидко. А, буває, зі Своїх власних причин дозволяє нам чекати. Пам’ятайте: саме через віру та терпіння надія Авраама здійснилася.
- Дякуйте Богові сьогодні. Хоча важко радіти, коли ми чекаємо виконання надії, однак радість дозволяє Богу вдосконалити нас так, як ми не можемо побачити зараз. І така надія, очищена в горнилі очікування, а часом і страждання, «не засоромить» (До римлян 5:1–5).
Під час молитви
Ви втратили надію? Ви можете знову знайти її — з допомогою Ісуса. Просто зараз зверніться до Того, Хто є Автором усієї надії, й знайдіть у Ньому спокій.
Помоліться цією молитвою:
Отче, прости мене за те, що я не бачив Тебе таким, Яким Ти є насправді. Будь ласка, використай Твоє Слово, щоб підбадьорити мене. Допоможи мені зберігати його в серці. Нехай Твій Святий Дух веде мене щомиті, поки я чекаю з тією надією, яку Ти дав мені через нашого Господа Ісуса Христа. В Ім’я Ісуса. Амінь.