Коли здається що Бог мовчить – шукай підказки
«Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було...» (Псалми 139:16).
Чи є у вашому колі спілкування хтось, хто завжди вгадує несподівані повороти в фільмах і серіалах? Мій тато і мій чоловік — саме такі. Їх нічим не здивуєш. Доброзичливий сусід виявляється лиходієм у трилері, що отримав престижну нагороду? Вони здогадалися про це ще до початку перегляду — лише прочитавши короткий опис. Несподіваний фінал серіалу? Вони вирахували його вже до другого епізоду. Жодний сюжетний поворот не застає їх зненацька, бо вони завжди шукають тонкі натяки — дрібні деталі, які, якщо з’єднати їх разом, прояснюють усе задовго до великого екранного розкриття головної загадки.
Книга Естер вимагає від нас такої само уважності. Цікаво, що ім’я Бога взагалі не згадується в цій книзі. Але це не означає, що Його там немає. Це означає, що нам потрібно уважніше придивитися, щоб побачити, як Його характер розкривається в подіях.
У другому розділі книги Естер читаємо:
«Він опікувався двоюрідною сестрою на ім’я Гадасса, тобто Естер. Вона була круглою сиротою. Після смерті її батька та матері, Мордехай прийняв її за дочку. Дівчина була струнка поставою і вродливою з вигляду. Так сталося, що коли був проголошений царський наказ, і коли зібрали багато дівчат у замок Сузи під опіку Геґая, то була взята й Естер до царського палацу під опіку Геґая, опікуна жінок. …Якось, коли Мордехай сидів біля царської брами, два царських євнухи, вартові біля дверей, Біґтан і Тереш, розлютившись, шукали можливості здійснити замах на царя Ахашвероша. Ця справа стала відома Мордехаю, і він повідомив про це царицю Естер, а Естер від імені Мордехая розповіла цареві» (Естер 2:7–8, 21–22).
На перший погляд це може здатися просто зібранням незначних фактів. Але якщо придивитися уважніше, можна побачити у цій сюжетній лінії дію Божої руки — навіть якщо Його ім’я тут ніде не згадується.
Естер втратила батьків — важка втрата. Але Писання говорить: «Знаємо, що тим, які люблять Бога, котрі покликані за Його постановою, все сприяє до добра» (Римлян 8:28).
Саме через цю втрату Естер потрапила під опіку Мордехая — і це врешті привело її до царського палацу. Завдяки тому, що вона була в палаці, Мордехай зміг попередити її про змову проти царя. І саме завдяки цьому життя царя було врятоване.
Це не випадковості. Це — відбитки Божої руки, Його суверенного задуму.
Цей короткий фрагмент — лише один із багатьох, що демонструють, як книга Естер малює портрет Бога. Господа, Який записує кожен наш день ще до нашого народження (Псалом 139:16).
Якщо продовжити читати й пильно звертати увагу на всі деталі, то стане зрозуміло: книга Естер тихо відкриває нам Бога, Який бачить кожну дрібницю й переплітає їх між собою для більшого задуму — задуму, що врешті призводить до спасіння Його народу.
А що ж ми?
Де в нашому житті ми можемо побачити Божу руку – навіть якщо це не очевидно з першого погляду? Які труднощі Бог використав, щоби привести нас у правильне місце? Які моменти, що тоді здавалися болючими чи заплутаними, пізніше виявили Його вірну руку?
Історія Естер закликає нас бути духовними детективами — уважно придивлятися, шукати підказки й довіряти, що навіть коли Бог мовчить, Він не відсутній.
І Він завжди діє.
Торі Тронконе,
CBN Daily Devotions