Коли операція – це ще одне Боже диво!
«Око Господнє на тих, хто боїться Його, хто надію на милість Його покладає» (Псалми 33:18).
До обстрілу, що розділив життя на «до» та «після», Галина підробляла польовим робітником. Постійну роботу й не шукала, бо вдома чоловік з інвалідністю (ДЦП), який пересувається лише за допомогою колісного крісла й потребує її невпинної присутності.
Але працювати вона любить і вміє: радо згадує, як висаджувала розсаду та прополювала землю, а потім разом з іншими працівниками збирала врожай. Взимку готувала насіння, й задовго до появи першого тепла починала готуватись до нового сезону. Вдома так само – обробляла город, збирала врожай та робила «закрутки» на зиму. Все встигала! Ще й у вільну хвилинку доньку навчила майстерно шити та вишивати – тому, що добре вміла сама.
Дату 19 квітня подружжя запам'ятали на все життя. В їх дім «прилетіло».
Абсолютним дивом, яке неможливо пояснити, вони обоє залишилися живі. Сусіди витягли їх з-під завалів, а військові евакуювали до маленької лікарні у Дніпропетровській області.
Галина отримала важкі поранення. Лікарі виявили струс головного мозку і гематому правого стегна, але найгірше – складний закритий перелом лівої ключиці зі зміщенням уламків. Жінка була майже нерухома: сильно боліла уся ліва сторона тіла, а рука була підв’язана до тулуба. Вночі їй доводилося спати на спині, що завдавало ще більшого дискомфорту, вставати було дуже важко. Доводилось постійно приймати знеболювальні.
Галину направили на операцію – пояснили, що в цій ситуації лише медичне втручання могло докорінно вплинути на якість життя. Але у ключицю потрібно встановити пластину. Вартість – 20 тисяч гривень.
Для малозабезпеченої родини, яка щойно втратила усе майно, ця сума перевершила межі реальності.
Основний дохід сімʼї Галини – дуже невелика пенсія по інвалідності її чоловіка. Велика частина йшла на сплату за електрику та газ. Інша стаття витрат – підгузки та ліки для чоловіка Галини. На кошти, що залишалися, купляли основні продукти. 18-річна донька живе окремо та намагається себе забезпечувати. На жаль, батькам поки що допомогти не має, чим…
Страждаючи від фізичного болю, Галина була у відчаї. Та ще більше, ніж відсутність коштів на операцію, їй дошкуляло усвідомлення, що рідного дому більше немає. Повертатися нікуди. Також дуже хвилювалася за чоловіка – його тимчасово його помістили у ту ж лікарню, але він потребує постійної допомоги і може покластися лише на дружину…
Не маючи, з ким поділитися переживаннями, Галина молилася. Просила Бога про якнайшвидше одужання, благала про змогу знайти нове житло й продовжити допомагати чоловікові. Сумувала, що під завалами залишилася Біблія, яку вона читала. Тужила, що не може прийти у православну церкву неподалік села, яку відвідувала…
Під тим жахливим обстрілом вона також молилася, раз за разом повторюючи «Отче наш». Вона всім серцем вірила, що саме Бог дивом врятував її життя, що Він і тепер поруч – як і завжди!
Молитва Галини й тепер не залишилася без відповіді! Її лікар раніше працював з «Операцією Благословення» та добре знав про один з напрямків роботи цієї організації – «Операції, що змінюють життя». Він звернувся з проханням допомогти Галині, й отримав ствердну відповідь.
Операція Галини була успішною! Коли це стало можливим, подружжя переїхало до Рівного. Галина вже практично відновилась після поранення, проте процес реабілітації ще продовжується. Згідно з рекомендаціями лікарів, ще треба використовувати фіксувальну повʼязку, але в руці відновилася рухливість, жінка повертається до щоденних справ.
Біль зник, Галина краще спить та не потребує знеболювальних. У майбутньому для відновлення додаткових операцій не планується. Жінка щодня прогулюється навколо свого нового будинку, насолоджується літнім сонцем і звертається до Бога з подякою за порятунок і відновлення життя.
«Кожного разу, коли мені важко, і здається, що немає виходу, я переконуюсь, що Бог завжди поряд. І Він ніколи не залишить. Такі ситуації трапляються, одна з них – коли мене накрило стінами мого ж будинку», – каже Галина.
Галина права – Бог завжди був поруч. За її здоровʼя та переїзд у безпечне місце весь час ревно молилася команда «Операції Благословення». Слава Господу за Його дивовижні відповіді!
«Я дуже вдячна “Операції Благословення” за милосердя та фінансову допомогу на мою операцію, яка була мені дуже необхідна! Вашу доброту я ніколи не забуду і дуже зворушена вашим ставленням до мене. Ви не залишили мене саму! Також дуже дякую за подаровану Біблію, тому що моя залишились під руїнами мого дому. Ще раз дякую від щирого серця!» – не припиняє Галина.
Операція Галини в тій маленькій лікарні стала переломним моментом у житті всієї її знедоленої родини. Вона відкрила двері до всіх наступних чудес – відновлення здоровʼя, переїзду, повернення до звичного життя, можливості підтримувати один одного…
Допомога «Операції Благословення» стала кроком і до духовних змін. Галина затоваришувала з місіонеркою Тетяною, від якої отримала духовну настанову і разом з якою звернулася до Христа у молитві покаяння. Галина виявила бажання відвідувати церкву, що неподалік їх нового помешкання.
Ми раді свідчити про щасливе завершення цієї непростої історії. Щасливе – наскільки можливо з огляду на обставини. Бо поки війна триває, на жаль, ще багато хто потребуватиме допомоги…
Але сьогодні ми поділяємо радість Галини й знов і знов дякуємо людям, які долучаються до підтримки нужденних! Дякуємо кожному, хто своїми добровільними фінансовими внесками допомагає збільшувати кількість історій про врятовані життя – про людей, які втратили усе, але отримали необхідну допомогу!
Підтримайте «Операцію Благословення» просто зараз!
Уся необхідна інформація – за цим посиланням!