Коли твої друзі не вірять у Бога...

В нас з чоловіком є друзі, які не вірять у Бога. Принаймні, не вірять у Нього так, як віримо ми.

Це не просто якісь знайомі з Facebook чи інших мереж, але реальні друзі, яких ми поважаємо, до яких прислухаємось, з якими цікаво, яких ми цінуємо. 

Це може звучати трохи дивно, з огляду на наш життєвий шлях та служіння. 

Та наші друзі не є такими собі «місіонерськими полями» — кожен з них особистість, яка має свої цінності та вірування. І ми їх шлях поважаємо, але продовжуємо бути світлом.

Певна, у кожного з вас є друзі, які ще не пізнали Бога. А ви всім серцем бажаєте, щоб вони знали Його як свого Батька та знайшли спасіння у Христі. 

Що ж нам робити у такому випадку? 

1.  Не намагайся їх «перетворити» та «затягти» на служіння до церкви. Коли прийде час, вони і самі спитають вас про ваш шлях. 

2.  Розмовляйте щиро: відверто розповідайте про вашу віру та слухайте їх думки. Розповідайте про свій шлях чесно, не говоріть словами які зрозумілі тільки «обраним». 

3.  Поважайте їх особистий шлях та пошук. Мені подобається вислів Клайва Льюїса з цього приводу: «Чимало на світі людей, яким так важливо доказати Боже існування, що вони забувають про самого Бога…. Чимало людей з такою старанністю насаджували християнство, що забували слова Христа. Та що там — так буває і у дрібницях. Ти бачив книголюбів, які не мають часу читати, та філантропів, яким нема діла до бідних. Це сама непомітна з усіх пасток».

4.  Будьте «світом та сіллю» не тільки на словах. Слова люди чують, але починають вірити та ставити глибокі питання, коли спостерігають за вашим реальним життям. Бачать, як ви справляєтесь зі складними ситуаціями, як на практиці — щодня — довіряєте Богові свій шлях. Все це є «світлом та сіллю». 

5.  Любіть, по справжньому любіть друзів! Не з думкою «от би вони прийшли до Бога», а просто любіть їх. Нехай вони завжди будуть у ваших молитвах. Нехай ваші дії будуть завжди мотивовані справжньою любов’ю. Адже апостол Павло казав: «Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!» (1 до Коринтян 13:1) 

Будьте собою, живіть життям Божої дитини, життям нового творіння та моліться за своїх друзів. Нехай ваше життя буде справжньою доброю звісткою для дорогих вам людей! 

З любов’ю
від Ольги Литвиненко для CBN Emmanuil.

Біблія про дружбу:

«Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом» (Приповісті 17:17)

«Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний» (Приповісті 18:24)

«Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга» (Приповісті 27:17)

«Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх» (Від Івана 15:13)

«Улюблені, любім один одного, бо від Бога любов, і кожен, хто любить, родився від Бога та відає Бога!» (1 Івана 4:7)