Із глибин
«Із глибин кличу я до Тебе, Господи. Володарю, почуй же мій голос, нехай схиляться вуха Твої до голосу благання мого! Якщо беззаконня Ти, Господи, пильнуватимеш, хто ж встояти зможе, Владико? Я покладаю надію на Господа, надію має душа моя, і на слово Його сподіваюся. Душа моя на Владику чекає більше, ніж сторожа ранку, так, більше, ніж сторожа ранку!» (Псалом 130:1-2, 5-6, НПУ)
Ви коли-небудь були там? У глибині? Чи відчували ви коли-небудь себе настільки пригніченими життям і його обставинами, що здавалося, ніби ви перебуваєте в найглибшій та найтемнішій ямі?
Псалмоспівець відчував. І він кричав до Господа.
Насправді це дивовижне твердження псалмоспівця. Адже коли опиняєшся на глибині, то одна з найважчих речей, яку потрібно зробити – це з усіх сил відчайдушно кричати до Бога.
Ви можете подумати, що це звучить дивно. Можливо, ви думаєте, що цілком природно кликати до Бога. Так і є. Проблема, однак, полягає в тому, що коли ми опиняємося на глибині, то ми знаходимось на межі відчаю.
Обставини накривають як бурхливі хвилі океану. Спочатку ми можемо знаходити в собі сили протистояти викликам і труднощам, але з часом навіть всередині ми починаємо знемагати, виснажуватися і впадати у відчай.
Віра в Бога – це не те, що є тільки в добрі часи або у злегка погані; віра – це волання до Бога з найглибших глибин відчаю, коли все навколо і всередині нас (у наших серцях) здається безнадійним. Коли ми можемо в цей момент волати до Бога, благаючи Його почути наш крик, це і є справжнім випробуванням нашої віри.
Кожна людина постає перед труднощами і непереборними обставинами. Багато життєвих подій ми не здатні контролювати. Виклик віри полягає в тому, що навіть коли ми перебуваємо в глибокому відчаї через обставини і сумніви, що виникають у нас, ми продовжуємо дивитися в обличчя Богу. Незалежно від того, що відбувається, ми кличемо до Нього і знаємо, що Він нам відповість. Він не залишить нас!
Псалмоспівець не дозволив обставинам поглинути його, не піддався думці, що обставини відокремлюють його від Бога, Який може його почути. З глибини душі він кричав до Господа, бо Бог Біблії близький до зойку Свого народу.
Коли ви опиняєтесь у глибині відчаю, зверніться до Бога, а не до обставин, в яких перебуваєте. Це не означає, що скрута, труднощі чи біль зникнуть. Це означає, що Бог Всесвіту почує ваш крик – бо найглибші глибини не є надто глибокими для Нього.
Зверніться до Нього у молитві:
Отче, почуй, будь ласка, мій крик. Вислухай моє благання сьогодні. Я приймаю рішення довіритися Тобі навіть у найскладніших обставинах. Амінь.
P.S. Будь ласка, звʼяжіться з нами, якщо потребуєте духовної поради або молитовної підтримки.