Дитячість у Царстві
«Істинно кажу вам: хто не приймає Царство Боже так же щиро, як мала дитина, той ніколи в нього не ввійде» ((Марка 10:13-16).
Одна з найбільших радостей у житті – це бачити плоди праці, в яку ти вкладався. Чи то нарешті купівля чогось, на що заощаджував, успішне завершення ремонту, останній рядок захопливої книги, написання акварелі, отримання підвищення на роботі тощо. Бог створив нас, щоб ми знаходили цінність у праці наших рук та досягненнях. Він заклав це в нашу ДНК, щоб ми приносили плоди у своєму житті та знаходили в цьому задоволення.
Однак ми також були зіпсовані гріховною природою, яка хоче всього досягати самостійно, покладаючись тільки на себе. Ми були створені, щоб бути відданими нашому Отцю та Його волі, проте стара природа воліє йти своїм власним шляхом з гордині та бунту.
У цьому краса спасіння – Ісус прийшов, щоб звільнити нас від марних спроб досягти того, що можна отримати лише через смирення.
Особисто я раніше був дуже цілеспрямованим і мав проблеми з прийняттям того, що не заслужив. Пам’ятаю, як у біблійному коледжі я віч-на-віч розмовляв з професором, який проявив милосердя до всього нашого класу й підвищив оцінки за завдання. Мені було важко, бо я не заслужив цю оцінку, і це було вкорінено в гордині. Очевидно, мені також було важко отримати Божу любов, бо я хотів працювати заради неї та заслужити її, замість того, щоб смиренно отримувати те, чого я ніколи не міг би заслужити!
Чи я єдиний, хто мусив навчитися брати те, що не заслужив? Це одна з причин, чому Ісус сказав, що спасіння слід приймати по-дитячому:
«Люди привели до Ісуса малих дітей, аби Він, поклавши на них руки, благословив їх. Але учні Його почали дорікати їм. Коли Ісус побачив це, то розгнівався й сказав: “Пустіть дітей до Мене і не зупиняйте їх, бо Царство Боже належить таким, як вони. Істинно кажу вам: хто не приймає Царство Боже так же щиро, як мала дитина, той ніколи в нього не ввійде’. Ісус пригорнув дітей, поклав на них руки і благословив їх» (Марка 10:13-16).
Ісус щойно дав учням настанову приймати дітей в Його ім'я (Марка 9:36-37, 42). Однак учні не звернули увагу на це послання й бачили дітей як перешкоду для Його служіння. Ісус відповідає так, як Він часто робив – перевертаючи їхню логіку з ніг на голову.
Діти не тільки є благословенням, але також вони є для нас знаком того, як виглядає прийняття спасіння!
Що ж такого Бог цінує в дітях — настільки, щоб використовувати їх як приклад?
Діти безстрашні, сповнені віри та не соромляться того, ким вони є. (Ви коли-небудь спостерігали, як дитина бігає чи танцює, абсолютно не звертаючи уваги на те, що думають про це інші?) Крім того, діти спокійно приймають подарунки, і не мають ніяких проблем з тим, що вони не заслужили жодного дару, який їм дають. Є дуже мало речей, настільки ж дорогоцінних, як блиск в очах дитини, коли вона ось-ось відкриє подарунок!
Усе наше ходіння з Богом зводиться до одного: радісно й смиренно приймати те, чого ми ніколи не змогли б заробити своєю гордістю. Навіть само наше смирення походить з Духа, Який дає нам силу відповісти «так».
Нехай сьогодні ви будете впевнені: ваш Отець Небесний вже дав вам в Ісусі усе, що вам потрібно (1 Коринтян 1:30-31; 2 Петра 1:3).
Річ Міллер,
CBN Daily Devotional
Якщо ви потребуєте молитовної підтримки – перейдіть за посиланням, щоб звʼязатися з нашими служителями