Зламаний дух

«Мій дух виснажений, а мої дні згасають, – мені залишається хіба що могила…» (Йов 17:1). 

Відчай – звичайна (пересічна) людська емоція. Ми є смертними створіннями, натомість часто намагаємося осягнути дещо більше, ніж та мить, яку ми проживаємо просто зараз. Часом наші обставини виявляються більшими за те, що ми можемо винести, й тоді ми можемо відчути, як емоції поглинають нас повністю. 
«Занепасти духом» – це ніби води потопу, що накривають з головою. Але у цілому емоції не є чимось дивним. Цей стан нормальний – до того, як ми не робимо вибір залишитися у ньому надовго.

Жахливі обставини життя Йова пригнічували його. Йову не хотілося бути «духовним» – реальність, з якою він зіткнувся, була надто важкою. Проте він не намагався приховати свої почуття – він прийняв їх. Він поділився тим, що відчував, зі своїми друзями: «Мій дух виснажений, а мої дні згасають, – мені залишається хіба що могила». 

Вам це знайоме? Ви коли-небудь відчували щось подібне? Не варто порівнювати свої обставини з Йовом чи кимось іншим. Ваш найгірший день – це саме ваш найгірший день. Чи був у вас такий день? 

… Правда у том, що у всіх нас це бувало. Наявність віри не означає, що ми не відчуваємо відчаю. Навіть більше – найчеснішою частиною нашої віри може бути висловлення сумнівів та болю. Йов був змученим, його дух зломленим. Він подивився в бік могили. Він відчував, що не може більше нічого зробити. Друзі запропонували невелику допомогу, але це не принесло користі та розради.

Зважаючи на складність відчаю, важливо навчитися шукати Бога в ці моменти. Це не означає, що слід ігнорувати відчай, але й неправильно вважати, що він сам собою зникне. Відчай виникає, коли ми відчуваємо себе пригніченими та обмеженими. Тому у цих складних моментах важливо звернутися до Бога, Який є безмежним.

Коли ми відчуваємо відчай, усе життя здається розбитим. Надії та мрії видаються втраченим. Говорячи про відчай, Йов був чесним у своїх почуттях. І врешті-решт Бог відповів йому. Всевишній не приніс Йову покрокової програми, як вийти з відчаю. Бог прийшов до Йова відповів йому саме в його відчаї.
У часи, коли охоплює біль, легко відвернутися від Бога. Це найпростіше. Але виклик полягає в тому, щоб залишатися зверненими до Бога, навіть коли ми відчуваємо безвихідь, зневіру і відчуття власної слабкості. Суть полягає у тому напрямку, куди ми дивимося.

Так, у скорботі та болі життя може бути спустошеним певний час, але Бог може принести втіху та спокутувати ці моменти. Коли ми споглядаємо у очі Бога, Він може дати відповіді, що виходять за межі часу.

Молімося разом!
Отче, навіть серед найглибшого відчаю і спустошення, дозволь мені споглядати на Тебе. Допоможи не зневіритись та бачити Твою присутність у кожному дні мого життя. Амінь.

Стаття перекладена з блогу CBN Israel

Натисніть на це посилання, якщо потребуєте молитовної підтримки!