Тепло людського серця – це рушійна сила добрих змін
«…Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви» (Від Івана 13:34).
У темряві «нової військової реальності» розрухи та страждань тепло людського серця стає рушійною силою добрих змін.
За сприяння «Операції Благословення», львівська церква «Жива Надія» разом з нідерландською організацією ORA подарували солодке і радісне Різдво знедоленим війною українським дітлахам.
…10-річний Андрій тримає у руках солодкий подарунок. Його очі сяють радістю, для хлопчика це не просто святкове частування, а миті безхмарного дитячого щастя….
Дивлячись на радість сина, його матуся Інна ледь стримує сльози. Війна майже повністю зруйнувала життя їх родини. Раніше Інна працювала у місцевій адміністрації Кривого Рогу, займалася культурою та туризмом. Улюблена робота, друзі, затишний дім та щасливі діти… все це здавалося надійним та вічним. Але звична реальність була втрачена за мить. Замість неї лишився біль, втрати та необхідність безперестанку боротися за виживання.
«До війни я була звичайною людиною. Улюблена робота, сім'я, друзі… Ми жили, будували плани, раділи дрібницям, – розповідає Інна. – Але повномасштабне російське вторгнення змусило нас покинути дім, залишити все, що наживали роками.
То був шок, який неможливо описати словами. Ти раптом розумієш, що більше нічого не контролюєш у своєму житті. Все руйнується. Все, що ти любив, залишається у минулому….
Але найскладніше – дивитися в очі своїй дитині. Андрій втратив друзів, школу, своє звичне дитинство. Він плакав ночами, питав, чому все це сталося з нами, а я не знала, що йому відповісти. У мене не було відповідей. Лише страх і біль».
Родина облаштувалася у Львові. Разом із чоловіком Інна почала допомагати іншим переселенцям, які, як і вони, тікали від війни.
«Ми скрізь бачили сльози та розбиті долі… Ми бачили, як люди виходять з поїздів на Львівському вокзалі з порожніми руками та очима, розгублені, не знаючи, що робити далі. Ми намагаємося їх всіляко підтримати, допомогти бодай словом, направити, пояснити. Але й нам самим тяжко. Бувають моменти, коли здається, що сили більше немає. Ми втратили свій дім, але намагаємось не втратити себе».
…Інна спостерігає за сином, який у повному захваті від різдвяного свята. Радість хлопчика «заряджає» і дорослих біля нього.
«Сьогодні ми нарешті побачили посмішки наших дітей. Мій Андрій сміявся, як це було ще раніше, до війни. Ці солодкі подарунки, неймовірна святкова атмосфера – це не просто радість, це ніби повернулась часточка дитинства, яке вкрала війна, – каже Інна. – Я настільки вдячна людям, які зробили це реальним!
Ви подарували нам надію! Відновили віру, що світ не забув про нас».
Зранені війною люди щиро підтримують один одного, але допомоги тільки їх кола вимушених переселенців недостатньо. Хтось «зовні» має потурбуватися про їх гуманітарні потреби, надати духовну підтримку та підбадьорити добрим словом. Ці прості речі здатні для когось надати новий старт, допомогти змінити на краще обставини понівеченого життя.
Як і організація ORA, кожен із нас може стати частиною цієї рушійної сили!
Кожен із нас може зробити кроки, що відновлять радість у серцях знедолених людей та врятують їх від темряви гірких спогадів і втрат. Давайте зробимо це разом!
Ви можете перерахувати добровільну фінансову пожертву за цим посиланням.