Продукти від Convoy of Hope: «Я не вірила, що про нас хтось подбав»
«Побожність же, чиста й непорочна перед Богом і Отцем, виявляється в піклуванні про вдів та сиріт, які знаходяться в скруті…» (Якова 1:27).
…Ми живемо на самій околиці Сміли. Там, де вітер гуляє полем, і холод відчувається ще гостріше. Але найстрашніший холод – той, що всередині душі. Війна перетворила наше життя на суцільне виживання під звуки тривог та відлуння вибухів.
Мене звати Галина, мені 51 рік. Я дивлюся на свої руки і не знаю, як ними втримати цей світ, що розвалюється на шматки.
Війна прийшла в наш дім давно. Мій чоловік Валерій пішов у її пекло ще у 2014 році, півтора року віддав фронту і повернувся назад зовсім хворим. Здоров'я залишив там, в окопах… Тоді здавалось – ось це пік, це і є те саме пекло. Але найстрашніший удар чекав нас попереду.
13 липня 2022 року моє серце розірвалося від горя. Загинув мій синочок Сергій... Це такий біль… Неможливо описати словами. Можна тільки кричати. Я втратила частину себе.
Тепер я молюся за свою єдину донечку Олену. Вона сама дуже хворіє, сил майже немає, а на руках у неї двоє маленьких донечок, моїх онучок.
Наречений моєї Олени мав бути опорою для неї та дівчаток, але сам пройшов крізь вогонь. Був тяжко поранений на війні. Довгий час хлопці на позиції були відрізані від світу, не мали їжі, ліків, були під обстрілами. Він втратив 20 кілограмів ваги, став худий як тінь... Зараз він у госпіталі в Києві. Лікарі змогли врятувати одну ногу, але другу довелося ампутувати. Він вижив, але ціна цього життя – страшні муки.
Ми з донькою і онуками залишилися самі проти холоду, хвороб і злиднів. У домі холодно, ціни в магазинах ростуть немов скажені. Дитячі гроші – це копійки. А малечі потрібні памперси та харчування. В однієї з онучок алергія, а спеціальні продукти коштують дуже дорого. Коли заходиш трошки їжі купити, стає страшно. Грошей катастрофічно не вистачає навіть на необхідне…

Коли я отримала вашу допомогу від Convoy of Hope, я просто стояла і ридала. Сльози котилися градом, бо я не вірила, що хтось про нас подбав.
Для нас це не просто коробка з їжею. Це порятунок для моїх онучок! Це означає, що моя хвора донька зможе нагодувати дітей, не вибираючи між ліками та крупою.
Ваша підтримка прийшла в найтяжчий момент, коли руки вже опускалися від безвиході.
Ви даруєте нову надію там, де, здавалося б, залишився тільки один біль. Низький вам уклін за це добро! Нехай Бог береже вас, і нехай у вас все буде добре.
А головне – нехай у вашому домі ніколи не буде війни!
Дякую, Convoy of Hope!
Ви можете долучитися до допомоги таким сімʼям, як ця. Переходьте за посиланням, щоб зробити добровільну пожертву на забезпечення їжею та засобами гігієни людей, які постраждали від війни! Дякуємо!