Примиритися з неідеальною родиною
«Син не понесе кари за батькову провину, а батько не понесе за провину синову, справедливість справедливого буде на ньому, а несправедливість несправедливого на тому буде» (Єзекіїль 18:19-20).
Погляньмо правді в очі. Дехто з нас не мав щасливого дитинства. Дехто з нас стикався з тим, з чим дитині стикатися не слід. Дехто з нас досі, вже дорослими, несе багаж помилок своїх батьків.
Цілком природно боятися стати тим, що колись нас зранило. Ми можемо хвилюватися за свою спадковість, адже вона тісно пов'язана з людьми нашої родини, які завдали нам шкоди.
Але те, за що ми, християни, можемо міцно триматися, — це те, що наша духовна лінія не пов'язана з нашою природною кровною лінією на цій землі. Через нашого Спасителя, Ісуса Христа, ми можемо мати стосунки з Богом-Отцем – Який нас оберігає і любить безумовно.
Відокремити себе від болісного минулого та отримати зцілення – нелегко. Але коли ми міцно тримаємося за свої спогади, а не за Слово Боже, ми забуваємо, що Бог спокутував нас — наше минуле, теперішнє та майбутнє.
Нерозв'язана гіркота та гнів можуть створювати проблеми, коли ми виховуємо власних дітей. У деяких випадках ми можемо повторювати ті самі помилки, що завдали нам стільки горя.
Ми покликані вчитися з болю та перемог. Кожного дня у нас є шанс виправити своє майбутнє, усунувши прокляття з минулого.
Я вірю, що сатана може атакувати певні родини та створювати у нащадків схильність до схожих родинних помилок у їхньому житті. Це може бути сімейною твердинею залежностей чи депресії. Однак, жодне «прокляття» не є надто сильним для Бога.
Бог каже нам, що ми справді Його діти, і що жодна зброя — ані біль з дитинства, ані насильство, ані невдача — не переможе нас, коли ми слідуємо за Ним.
Не йдіть хиткими стопами тих, хто несе у цьому світі власний хрест. Слідуйте лише за Спасителем!
Я так сильно боялася повторити деякі проблеми з мого минулого зі своїми власними дітьми, що цей страх зробив мене ще більш схильною до тих самих помилок. Я говорила їм те, що нагадували мені про насильство, що сама зазнала у минулому. Я поводилася з ними нездорово – подібно до того, як колись поводилися зі мною. Я опинилася у гіркому стані самозневаги, саморуйнівної поведінки, створюючи вже інше покоління помилок.
Я мусила звернутися до Ісуса. Його любов до мене — це єдиний фундамент, на якому має триматися моє батьківство.
Якщо причиною вашого болю був релігійний дух, зверніться до Бога по благодать і розуміння. Релігія, коли її використовують як милицю, щоб завдавати шкоди іншим, може спантеличити дитину. Релігія — це не стосунки з Господом.
Пам'ятайте, що віра в люблячого Бога — це не дозвіл погано ставитися до наших дітей чи інших людей.
Прощайте і йдіть далі, навчаючи своїх дітей, що любити Бога — це благо. Особисті стосунки з Ним покажуть їм, що Він сповнений любові, надії та благодаті.
Ми народжені в наших сімʼях, але ми не народжені, щоб бути ними — особливо якщо вони не ходять шляхами Бога.
Наш Отець Небесний має великі плани для нашого життя, і ми повинні розуміти, що місце, де ми народилися і виросли, — це не наша фінішна пряма.
Моліться, щоб знайти мир зі своїм минулим та шукайте зцілення, щоб Бог міг діяти у вашому сьогоденні та для вашого майбутнього!
Молитва відчиняє двері Божих чудес!
Напишіть нам, якщо проходите важкі часи і потребуєте молитовної підтримки.