«Обітниця сироті» дарує благословенне майбутнє випускникам інтернатів
Згідно зі статистичними даними Мін.соц.політики України, 90% випускників інтернатів не готові до самостійного життя у соціумі, 50% таких дітей схильні до насильства та правопорушень, а 23% взагалі можуть стати безпритульними… Ці цифри не змінюються роками. Але маємо добрі новини від проєкту «Обітниця сироті»! Як і герою цієї історії, служіння допомагає дітям групи ризику стати впевненими у собі свідомими дорослими. І цим нехай небагато, але змінити сумну статистику…
Волонтери проєкту «Обітниця сироті» познайомились з Олегом у інтернаті, що у маленькому селищі поблизу Вінниці. Він був ще малям, а вони приїжджали у притулок, щоб побути у спілкуванні з дітками, а також провести для них чергове біблійне заняття. Ось, серед цих дітей і був Олег.
Зазвичай, коли навчання в інтернаті закінчується, діти розгублені. Ніхто не вчить «інтернатівських», як жити самостійно після випуску, куди йти і як дати собі раду. Коли настала черга Олега залишати інтернат та починати доросле життя, йому стало моторошно. Олег розгубився й не міг збагнути, що робити далі. Та він згадав, що багато чув про проєкт для таких як він — розгублених випускників притулків. За підтримки «Обітниці сироті» проєкт «Дорога у життя надає допомогу, безпечне житло та наставницький супровід молоді з незахищених верств населення. Олег знав багатьох старших випускників зі свого інтернату, які жили певний час у транзитному домі, що відкрився у рамках проєкту, й отримували всебічну підтримку. Згодом ці молоді люди впевнено йшли у самостійне життя, а їх місце займали нові підлітки, які потребували допомоги.
У минулому Олег відчував багато болю й був змушений долати постійні випробування. Хлопець отримав інвалідність, бо мав патології зору: захворювання очей та косоокість. Та в інтернаті над його болем часто глузували діти, й через це він «закрився» від усього світу, хоч і відчував себе жахливо самотнім.
Олег звернувся до «Обітниці сироті», і йому з радістю запропонували пожити у транзитному домі. Сюди він прийшов, повний невпевненості у собі. Олег був у відчаї, бо не мав навичок, необхідних для самостійного життя. Важкі переживання та сумні почуття впливали на характер хлопця та псували взаємини з його оточенням.
Але волонтерів це не лякало! Вони сумлінно навчали Олега готувати їжу, пояснювали побудові правила, тлумачили основи фінансової грамотності, Навчали, як переборювати страхи, долати невпевненість та замкненість. У транзитному домі Олег почав відвідувати біблійну групу та відчув у серці бажання вивчати Біблію. Хлопець почав будувати стосунки з Богом, ходити до церкви й молитись. Чим більше Олег пізнавав Бога, тим більше відчував зміни на краще. Той час, що волонтери «Обітниці сироті» щедро вкладали у Олега, почав давати плоди. Серце хлопця стало більш відкритим та довірливим до людей. Усі його добрі якості, що до цього часу були глибоко заховані, почали розкриватись й проявлятись у реальному житті. Він став життєрадісним та вдячним Богові. Крок за кроком, спільними зусиллями, Олег навчився боротись з викликами долі.
Та найбільшою радістю для усіх стало водне хрещення, що Олег прийняв у 2020 році. Він пообіцяв служити Богу все своє життя! Після хрещення у Олега з’явилось бажання навчатись у місіонерській школі, й «Обітниця сироті» оплатила йому 4-місячне навчання. Це стало для хлопця безповоротним кроком у нове щасливе життя, наповнене служінням людям.
Повернувшись зі школи, Олег сказав: «Я тут рік прожив як споживач. У дитинстві я не отримав любові, тому коли подорослішав, хотів аби тільки мені приділяли увагу, щоб усе найкраще було моїм, щоб усе робили для мене, начебто навколо мене крутився весь світ. Коли ж було по-іншому, я ображався й замикався у собі. Я зрозумів, що це неправильна позиція. Насправді, мені дуже пощастило опинитися тут! Зараз настав час вже мені самоу служити людям, щоб хоч трохи віддячити за шанс, подарований Богом».
Влітку Олег почав працювати у християнських таборах з дітьми-сиротами. Він бачив себе у дитячих очах та з усім розумінням надавав дітям підтримку й життєствердні настанови. Олег був спорт-інструктором, але встигав усюди, де потрібна була допомога.
«Це дуже виснажлива праця, але ці дитячі посмішки, їхні обійми та слова вдячності варті усіх зусиль!» — щиро ділиться хлопець.
Також, довгий час залишалося відкритим питання з його роботою. За віком Олег мав би вже самостійно заробляти на життя, але через інвалідність по зору, хлопцю важко було знайти роботу. Олег дуже боявся цього питання, але вірив, що Бог його не залишить. Волонтери «Обітниці сироті» всіляко допомагали хлопцю, й через деякий час для нього знайшлась робота помічником у фарбуванні автомобілів. Це була робота саме для Олега! Вона дуже сподобалась хлопцю! Олег проявив себе старанним та відповідальним працівником, і це дуже сподобалось роботодавцю. Тепер він має роботу, на яку він ходить з радістю.
Зараз Олег вже сам служить волонтером у проєкті « Обітниця сироті». Він — друг, наставник та підтримка новим мешканцям транзитного дому — Олексію та Олександру. Хлопець допомагає підопічним розв’язувати складні життєві питання, навчає їх самостійності та влаштовує спільний відпочинок.
Слава Богу за Олега і його змінене життя! Зараз він може служити, працювати та бути благословенням для інших! За період перебування в транзитному домі Олег здобув усі навички, потрібні для успішного життя. Він переміг свої страхи, знайшов роботу, повірив в Бога та став служителем. Скоро Олег повністю увійде у самостійне життя!
Велика вдячність усім, хто допомагає проєкту фінансами! Завдяки вашій жертовності, ці колись розгублені випускники інтернатів сьогодні мають благословенне майбутнє!