Місія любові
«Тим часом лишаються ці три: віра, надія і любов. І найбільша з них — любов» (1 до коринтян 13:13).
Жити в Краматорську зараз – це щодня складати іспит на міцність. Війна зовсім поруч, лінія фронту дихає у вікна, а звуки вибухів стали звичним повсякденним фоном. Окупанти не щадять місто – у них задача або підкорити його, або зруйнувати вщент. І цій жахливій навалі можна протистояти тільки тримаючись за щось набагато більше, ніж зло та війна – віру, людяність, добро…
Саме тут, паралельно з історією міста, що мужньо тримається всупереч усьому, розгортається історія Олексія. Вона – про щоденну боротьбу за життя дорогої людини та Божу любов, що надає підтримку.
Олексій працює в комунальній службі, забезпечуючи життєдіяльність пораненого війною міста. Та головна його робота – тиха, віддана і непомітна оточенню. Олексій доглядає маму, яка через вік та важку хворобу ніг не може самостійно ходити.
Доки їй дозволяло здоров’я, вона була активною прихожанкою місцевої церкви. Але Олексій вперше переступив церковний поріг лише близько двох років тому – коли прийшов по гуманітарну допомогу. Натомість те, що у нього починалося як пошук матеріальної підтримки в суворі воєнні часи, переросло у глибоку духовну трансформацію. Олексій щиро покаявся перед Господом, знаходить розраду у Бозі і став невіддільною частиною церковної родини. Попри постійну зайнятість на роботі та щоденні обовʼязки вдома, Олексій знаходить час відвідувати біблійні заняття та церковні зібрання.
Днями Олексій отримав спеціальний гігієнічний набір для догляду за мамою від благодійної організації ORA. Цей пакунок із щоденно потрібними засобами розчулила чоловіка до сліз, адже логістика до міста ускладнена, і такі речі тут на вагу золота.
«Знаєте, коли за вікном канонада, а вдома лежить хвора мати, яка не може підвестися, серце стискається від розпачу. Щодня я дивлюся на її страждання і молю Бога про милість. Самотужки тягнути все це в прифронтовому місті – неймовірно важко, – каже Олексій. – Гігієнічний набір від ORA зворушив мене до сліз, бо це значить, що нас із мамою пам'ятають, і ми не залишені сам на сам із війною та хворобою.
І кожний складник цього пакунку – це про гідність моєї мами та про її комфорт.
Низький вам уклін з щирого серця за те, що підставляєте плече у найважчі хвилини. Нехай Господь сторицею поверне вам за вашу доброту і благословить вашу місію!»
Помісна церква Краматорська молиться за Олексія та його маму. Ми просимо вас також згадувати в молитвах цю маленьку беззахисну сімʼю та інших людей, які залишилися віч-на-віч із хворобами, самотністю та війною.
Щиро дякуємо кожному партнеру «Операції Благословення» і організації ORA за те, що продовжуєте допомагати тим, кому сьогодні дуже важко. Дякуємо усім волонтерам за те, що їдете туди, де небезпечно, і приносите світло Божої любові в найтемніші куточки прифронтової України. Нехай Господь рясно благословить вас!
Ви можете разом з «Операцією Благословення» також допомагати постраждалим від війни.