Історія переселенки: мрії, дії та віра у майбутнє допомагає долати втрати
«І навіть у долині смерті чорній нещастя не злякаюсь я, бо Ти завжди зі мною…» (Псалми 23:4).
Нещодавно у Хмельницькому «Операція Благословення» за партнерської підтримки організації «Конвой надії» вчергове роздавала великі продуктові набори вимушеним переселенцям. Історії цих людей дивують не тільки глибиною горя та несправедливістю втрат, що принесла війна у їхні життя, а й силою духа та людяністю, яку вони проявляють у надскладних обставинах.
36-річна Олена з тих жінок, які попри утрати та кривди продовжують мріяти, діяти та рухатися вперед. Вона з тих жінок, які випромінюють особливе внутрішнє світло та виру у краще майбутнє – всупереч злу, що вирує навколо.
До початку повномасштабної війни Олена жила неподалік Мирнограда. Про власний дім вона мріяла довгі роки. Багато працювала, відклала усе, що могла, економила, але нарешті придбала будинок у кредит й поступово виплатила борг. Маючи власний дах, раділа з усього серця, бо нарешті отримала місце, де можуть зростати її діти – центр її життя!
Діти були її найзаповітнішою мрією. Глибокою та болючою. Олена хворіє на тромбофілію, і через це тричі дізнавалася, що чергова бажана вагітність завмерла. Тому народження дітей для неї стало величним Божим даром, який неможливо переоцінити.
Натомість, чоловік був суцільним випробуванням. Пив, підіймав на неї руку, виносив речі з дому… Настав момент, коли Олена ясно усвідомила, що далі так жити не можна. Вона закрила перед ним двері свого дому і залишилася сама з дітьми.
…Війна швидко наближалася до її села, перетворюючи життя місцевих на справжнє пекло. Обстріли, вибухи, страх, небезпека… У громаді одна за одною закривалися школи та дитячі садки, люди виїжджали, аж поки не залишилося майже нікого. Олена вагалась, доки не помітила, як сильно налякана її дитина. Реагуючи на кожен різкий звук, її донечка міцно затуляла вуха руками. А коли ще й ракета влучила просто у будинок сусідів, Олена швидко зібралася у дорогу – треба було рятувати малих.
Свій омріяний дім вона не змогла залишити пусткою – віддала у користування українським захисникам. Раніше вона часто готувала для них їжу та підтримувала чим могла. То ж зараз не захотіла миритися з думкою, що дім стоятиме пустим, поки хлопці, які захищають Україну, не мають де перепочити.
Евакуація стала болючим випробуванням. З маленькими дітьми Олена їхала у чуже місто, не знаючи, що чекає попереду. Усе, що взяла – кілька сумок, які власними силами могла занести у потяг.
Але мало просто виїхати з-під обстрілів. Будь-де треба щось їсти, на щось жити… Натомість виявилося, що через вимушений переїзд їх «дитячі» виплати були заблоковані. Як ВПО вона також не отримала допомоги, хоча лінія військового протистояння поглинула її село ще кілька місяців тому.
Та навіть тепер Олена продовжує вірити – у добро, Боже милосердя та справедливість, яка поставить усе на свої місця. Вона і зараз думає більше про інших, ніж про себе. На щастя, світ відповідає на її щирість підтримкою небайдужих людей.
У прихистку в Хмельницькому, де вони зараз проживають, Олена почала маленьку власну справу – випікає кондитерські вироби. Робить солодкі «горішки» та під замовлення заготовки для тістечок. Вона підходить до справи творчо, використовує власноруч створені харчові барвники, і клієнти її цінують. Щоб мати змогу заробляти краще, їй треба розширювати виробництво, але для цього потрібне краще обладнання, ніж вона має. Та навіть зараз, економлячи, її доходів вистачає на забезпечення базових потреб своєї родини.
Олена розплакалася, побачивши великий набір продуктів від організації «Конвой надії», який їй привезли волонтери «Операції Благословення». Вона була у щирому захваті від турботи та небайдужості до долі самотньої мами як вона.
«З усього серця дякую спонсорам та волонтерам за допомогу! Ці продукти стали для моєї родини великою підтримкою у важкий час. Через вашу допомогу я відчула Божу любов тому дякую щиро організації “Конвой надії”», – не переставала дякувати Олена.
Ми щиро радіємо, коли можемо полегшити побут таким жінкам, як Олена. Тішимось, коли можемо надати потрібну допомогу людям, які пройшли крізь вогонь та біль втрат, але продовжують мріяти, діяти й будують свою нову історію.
Допоможіть нам зробити більше – підтримайте діяльність «Операції Благословення»!
Переходьте за посиланням, щоб перерахувати добровільну фінансову допомогу! Дякуємо!