День батька

«Найбільший подарунок, який я коли-небудь мав, прийшов від Бога; я називаю його татом!» (Анонім)

Цими кількома словами невідомий автор зафіксував істину, про яку століттями писали поети, письменники, філософи та проповідники: добрі батьки є незамінними, й дуже сумно, коли їх немає. 

За словами Біллі Грема: «Хороший батько — це одне з найбільш неоспіваних, нехвалених, непомічених, і разом з тим одне з найцінніших надбань у нашому суспільстві».

Ймовірно, саме ці думки надихнули молоду жінку Сонору Смарт Додд заснувати Національний День Батька. Жінка започаткувала свято на честь свого батька Вільяма Джексона Смарта. Ветеран громадянської війни та батько дванадцяти дітей, Вільям зазнав особистого болю і втрат, але все ж зумів показати Сонорі та її братам і сестрам значення безумовної жертовної любові, не чекаючи нічого натомість.

83-річна Сонора сказала у інтерв'ю 1965 року: «Мій батько ніколи не приймав День Батька як особисте свято, а сприймав його як свято всіх батьків, гідних батьків».

Сьогодні їх історію передає Бетсі Родді — правнука Сонори та прапраправнучка Вільяма Смарта. Бетсі розповідає багато з того, що, як вона каже, чула від самої Сонори: «Я думаю, що вона розглядала його як відданого батька. У разі смерті дружини, нормою на той час було віддавати дітей на виховання до родичів. Та він так не зробив, й навіть не думав так чинити. Сам факт того, що він пішов проти норми, говорив про його батьківську любов. Він був відданий родині! У ті часи, у ту епоху просто не було потреби вдівцям брати на себе роль, яку він виконував».

На фото: Сонора Смарт Додд та Вільям Джексон Смарт

Історія Вільяма як батька почалася після служби в армії Союзу під час Громадянської війни, коли він почав працювати фермером. По закінченні війни в Арканзасі, 22-річний сержант артилерійського союзу та його дружина Єлизавета мали трьох дітей. Через тринадцять років спільного життя Єлизавета померла, залишивши Вільяма виховувати дітей самотужки. Згодом він одружився з Елен — вдовою, яка теж мала троє дітей. Першою їхньою спільною дитиною стала Сонора, а за нею народилися ще п’ятеро хлопчиків. Тепер їх було дванадцять.

Бетсі каже: «Вони всі жили у єдності, й називали себе “зведеними напівбратами та братами”, так що це був родинний жарт».

Пізніше родина переїхала на захід до садиби у східному Вашингтоні. Але у 1898 році, через 18 років спільного життя, Елен померла при пологах. Вільям відклав свій біль, щоб перебувати поруч з своїми шістьма наймолодшими дітьми — Сонорою та її п’ятьма братами, які все ще перебували вдома.

Бетсі каже: «Сонора згадувала історію з ночі похорон матері, коли її молодший брат вибіг з дому у сльозах, шукаючи маму. Вільям пішов за ним, та, повернувши додому, сів з малюком біля каміна, колисав його й наспівував пісню. Як згодом говорила Сонора, у той момент її батько «став батьком і матір'ю для всієї їх величезної родини».

Це відчуття сили, турботи та захисту допоможе пройти сім’ї Сонори через багато добрих і поганих часів, та через роки життя. У 1909 році Сонора вже була 27-річною дружиною та матір’ю й проживала у Спокені, штаті Вашингтон. У той час вона відвідала службу до Дня матері, і вона фактично нагадала їй про батька.

Сонора поговорила зі служителем церкви і сказала: «Мені подобається те, що було сказано про матерів та День матері, а як щодо тату? Коли настане їх час під сонцем?"

Після ретельних роздумів Сонора закликала церкви встановити Національний “День батька”. Протягом року вона переконувала виділити кожну третю неділю червня на святкування Отців керівників церковних спільнот та урядових керівників — навіть губернатора штату Вашингтон.

19 червня 1910 р. пресвітеріанські та методистські церкви у всьому штаті Вашингтон відзначили перший День батька. Того ранку Сонора, як звичайно, ходила до церкви, а решту дня провела, розносячи подарунки до Дня батька людям похилого віку.

Наступного року День Батька відзначався у всьому світі, й Сонора мала ще дев'ять років святкування разом зі своїм батьком, до його смерті у 1919 році. Проте, лише у 1966 році, коли Сонорі було 84 роки, президент Ліндон Джонсон видав розпорядження про призначення третьої неділі червня Днем батька. Шість років потому, у 1972 році, закон підписав Річард Ніксон, закликаючи громадян США «публічно та приватно висловлювати того дня слова любові та вдячності, що люди мають до своїх батьків».

На своє 90-річчя Сонора отримала телеграму від президента Ніксона з подякою за цю велику традицію — День, коли ми згадуємо незаперечну потребу у добрих батьках у наших сім'ях, громадах та суспільствах.

Бетсі розмірковує: «Їй було дуже приємно! Уявіть, вона працювала над цим з 1910 року. Отже, через 62 роки це справді стало реальним. Я думаю, це свідчило про рівень важливості, з яким вона завжди ставилася до цієї спадщини, і не лише завдяки власному батькові, але й батькам у цілому. Вона справді була віддана ідеї, що нам потрібно святкувати «Їх» день. Вони, справді, здатні на дивовижне!»

Шеріл Вілкокс,
продюсер «Клуб-700»

Бачення і місія CBN-Emmanuil — стати родиною — батьком, матір'ю, братом та сестрою для знедолених. Захищати залишених і піклуватися про нужденних. Підтримайте нас!