CBN Deutschland закупили хліб для мешканців Запорізької області

«Хліба нашого щоденного дай нам на кожний день» (Луки 11:3, із молитви «Отче наш»)

Історії селищ Запорізької області переплетені оповіданнями про чумаків, які везли цими дорогами сіль та звільнених кріпаків, які разом зі свободою отримували тут земельні наділи. Ці землі бачили горе і кров, та найбільш моторошні історії – про події останніх років. Вони написані руїнами, висічені осколками вибухів на стінах вцілілих будинків… 

Та сьогодні тихими зраненими вуличками розноситься запах свіжого хліба. Аромат надії та сили для українців, які втратили спокійне життя з початком війни. Хліб для мешканців Запорізької області закуплено та доставлено за кошти CBN Deutschland (Німеччина) – одного з європейських осередків міжнародної родини CBN.

Наші німецькі друзі зробили це, щоб нагадати українцям: вони не забуті.

Переважна більшість людей, які отримали хліб, просили передати слова подяки благодійникам. Вони розповідали про військові будні свого села та як Господь беріг та турбувався про них у найскладніший час. 


Наталія Миколаївна

«Дуже страшно тут жити. – каже 65-річна Наталія Миколаївна, розповідаючи, як засинає про звуки пострілів та боїться не прокинутись зранку. – Постійно вибухи, поряд з домом був приліт, інші будинки зруйновані… Слава Господу, що зберіг наш дім!» 

До початку повномасштабного вторгнення Наталія Миколаївна жила у Запоріжжі та працювала в аеропорту, тепер вона мешкає у селі, отримує мінімальну пенсію. 

«Ми у великій нужді, пенсії ледве вистачає на ліки та комуналку. Тому ароматний хліб, який ви нам подарували, для нас дуже цінний. Дякую німцям за допомогу!» – витирає сльози Наталія Миколаївна, стискаючи в руках теплий коровай. 


Надія Іванівна

58-річна Надія Іванівна приязно усміхається, очікуючи хліб у черзі. Вона живе з чоловіком і доглядає 80-річну хвору матір. Діти виїхали, і поки що не мають можливості повернутися. 

«Я працювала у дитячому садку, але його розбомбили. Ось так я втратила роботу на початку війни, – голос Надії Іванівни переривається схлипуваннями. – Без роботи дуже важко, і тому ваша допомога є дуже важливою для нас, – каже вона, притискаючи хліб як найдорожчий скарб. – Щиро дякую CBN, що допомагаєте нам у скруті! Хліб усьому голова, а коли в хаті його нема, то голодно до болю... Але не тепер, не тепер, коли до нас прийшли на допомогу!»


Валентина Миколаївна

Валентині Миколаївні 72 роки. У цьому прифронтовому селі вона живе разом із чоловіком. Нещодавно втратила брата, який не витримав тяжкості лиха війни. 

«Дуже багато грошей йде на ліки, а пенсія маленька… — тихо каже Валентина Миколаївна. — Я дуже вдячна за допомогу! Тепер у нас буде, що їсти. 

Дякую вам за цей хліб і за те, що не залишили нас самих».

У важкі часи прості речі набувають найбільшої цінності. Любов і турбота стають запорукою життя, а запашний буханець зміцнює не тільки тіло, а й надію і віру.

Цей хліб у розбитому українському селі став нагадуванням, що добро находить дорогу навіть з далеких країв. 

Допоможіть нам робити більше!
Підтримайте «Операцію Благословення» добровільною пожертвою!