Адаптуватись до нового життя в Німеччині українським біженцям допомагає «Обітниця сироті»
«Господь стерегтиме тебе від усякого зла, стерегтиме Він душу твою. Господь стерегтиме твій вихід та вхід відтепер аж навіки!» (Псалми 121:7-8).
Раніше Євген жив у Словʼянську на сході України – там, де народився. Але з початком повномасштабної війни вдома стало небезпечно, й 5-річний малюк вирушив у виснажливу дорогу разом з мамою. Спершу потягом до західної України, де заночували у прихистку, а потім автобусом дісталися кордону, який довелося переходити пішки. Після довгого очікування на кордоні, потрапили до Польщі. Там волонтери посадили їх в один з автобусів, що розвозив українських біженців по різних куточках Німеччини. Це й стало кінцевим пунктом їх подорожі.
Здавалося, поневіряння позаду. Але адаптація виявилася надзвичайно важкою. Незвичне середовище, невідома мова, незнайомі люди…
Тата і друзів немає, а однолітки поруч не розуміють його мову. Для хлопчика це усе стало суцільним потрясінням. У нього все частіше траплялися неконтрольовані емоційні моменти, й у садочку Єгора почали сприймати як дитину з розумовими відхиленнями. У школі краще не стало – там виявили бажання направити малюка на психіатричну експертизу, щоб перевести до спеціалізованого освітнього закладу.
Але мама Єгора була переконана, що поведінка сина – лише наслідок серйозної психологічної травми, що він пережив. Вона зверталася по допомогу в організації, які захищають права дітей та допомагають їм, коли ті потерпають від булінгу й дискримінації.
Саме під час того важкого періоду вони дізналися про Тренінговий Центр Баутцен, що здійснює діяльність за фінансової підтримки «Обітниці сироті».
З початку повномасштабного вторгнення у центрі працюють з українськими вимушеними переселенцями, надаючи жінкам та дітям духовну, психологічну та інформаційну допомогу. Заняття, до яких долучають українців, підтримують їх на шляху інтеграції у німецьке суспільство й водночас допомагають зберегти свою національну ідентичність. Також у центрі вони чують Євангеліє, й молитва та віра зцілює рани сердець і сприяє відновленню.
У Центрі Баутцен Єгор почав відвідувати зустрічі Клубу «Суперкнига». Спочатку хлопчик був замкнений та емоційно нестабільний. Він часто плакав й гостро реагував на поразки в іграх. Але з часом Єгор відчув, Клуб став безпечним місцем, де його приймають таким, як він є. Діти говорили його рідною мовою, а волонтери розуміли його стан і не засуджували за поведінку.
Поступово Єгор долав страх і дратівливість, ставав спокійнішим та більш зосередженим. Він все ще навчається вправлятись зі своїми емоціями, але стало помітно, що Бог дивним чином працює з його характером. Він мріє про повернення додому і сильно сумує за татом, проте ці думки вже не стають для нього руйнівними.
Єгор говорить: «Мені дуже подобається Центр і Клуб “Суперкниги”! Тут зі мною граються, мене слухають. Я відчуваю, що я тут не один».
Щиро дякуємо кожному партнеру «Обітниці сироті» за можливість втілювати подібні проєкти! Радіємо, що чутливий і енергійний хлопчик і його мама отримали необхідну допомогу від нас, як і багато інших сімей в Україні та за її межами!
Підтримайте «Обітницю сироті»!
Подробиці за посиланням.