Пам’ятайте: ви виховуєте поклонника!
«Ви виховуєте віруючого, тому важливо пам’ятати, що те, що керує серцем вашої дитини, керуватиме й її поведінкою» (Пол Тріпп)
Батьківство — це напружена праця. У вирі повсякденних дій та рішень, усіх оцих «так», «однозначно ні» й «можливо, пізніше», ми навіть можемо забути, кого саме виховуємо. Так, ці люди — з тих, кого ми найкраще знаємо; вони — наша кров та плоть, але сталість безлічі батьківських обов’язків може зробити нас забудькуватими.
Втягнувшись у рутину повсякдення, ми забуваємо про реальність того, що насправді робимо. Ми не зупиняємося для роздумів і міркувань, тому що досить часто на це просто не вистачає часу. Собака занадто голосно гавкає… Хтось пройшовся у брудному взутті по підлозі... Їжа на плиті горить…
Часто ми не вважаємо своїх дітей «поклонниками». Так, нам подобається, коли вони співають дитячі пісні поклоніння, але чи вони справжні поклонники? Можливо. Та, скоріш, ні. Але ця цитата абсолютно вірна: ми справді виховуємо поклонників! Й ця тонка зміна мислення може відкрити зовсім інший підхід до виховання наших дітей.
Бог завжди зосереджений на тому, щоб завоювати наші серця, залучити їх до Нього, а не лише на наших діях. Тож, «виховати віруючого» означає зосереджуватися на «ЧОМУ», а не тільки на «ЩО».
«І промовив Господь: ...народ цей устами своїми наближується, і губами своїми шанує Мене, але серце своє віддалив він від Мене, а страх їхній до Мене заучена заповідь людська» (Ісая 29:13).
Бог зосереджений на наших серцях, не лише на діях. Просте обмеження дитячої поведінки може розв’язати проблему на короткий час, але це нічого не змінить й не навчить дитячі серця приймати правильні рішення, коли вас немає поряд.
«Виховати поклонника» означає показати вашій дитині, як ви поклоняєтесь.
Батьківство — це спостереження за дітьми, але це також означає, що діти спостерігають за вами. І вони постійно це роблять. Вони бачать, як ви розмовляєте з іншими, діти спостерігають, як ви поводитесь, коли вони чують, й коли ні. Вони помічають, як витрачаються гроші. Вони запам’ятовують, що ви говорите про церкву та про свого пастора. Вони спостерігають, як ви реагуєте, коли хтось кривдить вас, що ви робите, коли гніваєтесь. Вони помічають… а потім копіюють.
«Виховати віруючого» означає допомогти дитині зрозуміти, що слід поклонятися Богу, а не їй самій.
Можливо, сьогодні у нас небагато ідолів на полиці, але ніколи раніше не була настільки поширена ідея поклоніння собі. Ідея про те, що «я» є центром всесвіту, що МОЇ уподобання мають найбільше значення, МОЯ думка правильна, і все життя залежить від МЕНЕ. Ми усі схильні до цього, й егоїзм дуже легко проявляється у дітей. Діти (за природою) егоїсти. Але ми — батьки — маємо відповідальність показати їм, що життя — це щось більше, ніж егоїстичне «я є бог».
© Фін Шерідан, CBN Europe