Перша молитва
Сім'я 13-річної Марини Коваленко складається з чотирьох людей: Марина, її мама та двоє молодших братів. Вони зупинилися у Львові після довгих поневірянь та переїздів майже всією Україною.
Мама вивезла їх з Харкова у пошуках безпечного місця, адже рідне місто з перших днів повномасштабної війни опинилося під жорстокими обстрілами. Наступні кілька місяців для них були дуже непростими: ночували в тимчасових притулках, що зазвичай були переповнені, й згодом мусили їхати далі…
«Найдовше ми жили чотири місяці в одній школі. Там було дуже незручно, однак там не стріляли,– згадує дівчина. – У Львові ми мешкаємо вже майже рік, й мені тут подобається».
Ця родина гостро потребує соціальної допомоги, адже один з братів Марини має серйозні проблеми зі здоров'ям, і мама багато займається його лікуванням, працювати не має змоги. Батько залишив сімʼю майже 10 років тому.
Разом з молодшим братом Марина багато часу проводить у тренінговому центрі «Обітниці сироти». Їх мама не має змоги фінансово забезпечити дітям дозвілля, а тут для них безліч цікавих безоплатних занять, що завжди закінчуються чаюванням з солодощами. Влітку «Обітниця сироті» організувала денний табір, і Марина також його відвідувала.
У тренінговому центрі Марина щодня здобуває корисні для життя навички. Їй дуже подобаються заняття з різних видів рукоділля, а ще перед початком навчального року вона спробувала себе у ролі волонтерки – допомагала прибирати приміщення центру після ремонту.
«У центрі я знайшла багато друзів. Нам тут дуже допомагають, і я за це щиро вдячна», – говорить Марина.
Нові друзі та невимушене спілкування з наставниками допомогли Марині стати більш відвертою та сміливою. Дівчина важко пережила артобстріли, й до того, як потрапила до центру, замкнулася у собі, мало спілкувалася та рідко висловлювала власну думку. Та волонтери «Обітниці сироті» завжди намагаються знайти підхід до кожної дитини, надати всебічну підтримку, поділитися християнськими цінностями і допомогти дітям віднайти надію. З Мариною це вдалося. На одному з занять несподівано для всіх дівчинка виявила бажання вперше помолитись.
«Дякую тобі, Боже, за все, що ми маємо. За цей центр, в якому ми навчаємось і розважаємось, за кожного, хто приходить нас навчати. Дякую за їжу, цукерки та іншу допомогу. Дякую за всіх дітей, які приходять в цей центр, і за те, що сюди не прилітають ракети. Допоможи нам стати кращими, та навчитися чути Тебе. Прошу Тебе, щоб закінчилася ця страшна війна у нашій країні, щоб не страждали люди», – промовила Марина.
Ми віримо, що ця молитва – ще один крок Марини на її шляху до Бога. У центрі «Обітниці сироті» Господь працює у душах та серцях підлітків, й ми щиро раді бути цьому свідками!
Будь ласка, продовжуйте молитовно та фінансово підтримувати роботу «Обітниці сироті», щоб подібних свідчень ставало ще більше! Щиро дякуємо!
Читайте також:
- Кожному потрібна можливість змінити життя!
- Запобігання сирітству: кропітка підтримка має значний результат
- Дивовижне життя не сховати за стінами