Мешканці Попасної відновили зір!
Затишний будиночок 66-річної Світлани Залигіної з прифронтового міста Попасна схожий на різьблені хатинки з оповідань Тараса Шевченка. Є лавка для зустрічей з онуками, навколо бігають кілька котів та собака. Їм усім тут раді. Проте катаракта завадила Світлані Миколаївні милуватися рідними обличчями та квітами, що висаджені її власними руками…
Ця патологія органу зору характеризується частковим або тотальним помутнінням кришталика. Захворювання спричинило різке погіршення зору у 2018 році. Коли у жінки питаєш, як вона зараз справляється з 3% зору, вона відповідає, що за допомогою «шостого чуття». Та, звісно ж, жартує.
На її долю, як жительки прифронтового міста, випало багато випробувань. Але з обстрілами, голодом та холодом вона з часом навчилася справлятися. Проте, стало великим потрясінням відсутність можливості бачити онуків, впізнавати друзів та обслуговувати власні потреби.
Для того, щоб сліпота не стала вироком, треба робити операцію на обох очах. Але, тоді, у 2018-му Світлана опікувалась немічним стареньким батьком. Він потребував постійного догляду, а їй бракувало на себе часу та грошей. Хвороба прогресувала, відбираючи у жінки звичне життя.
У офтальмологічному центрі «ВІЗІУМ» у м. Сєвєродонецьк як єдине рішення Світлані Миколаївні запропонували імплантацію лінз. Проте її випадок потребував лінзи під замовлення, що коштують набагато дорожче. Так, це додаткова стаття розходів до недешевої операції, але інші не вирішать запущеної проблеми зору…
Жінка у розпачі, бо й сама операція занадто дорога. Вона вже звикла відчувати навколишній світ через дотики. Обіймала праонуків та долонями ловила ритми їх росту, таким чином відчуваючи життя.
«Нічого миліше в цьому світі немає, ніж праонуки, але я ж не могла бачити їхні обличчя! Буває, підходжу до портрета Тимурчика, впритул його до очей підношу, потім далі, а нічого не допомагало, я бачила лише тінь», — з жалем розповідала Світлана.
З проханням допомогти мамі повернути зір до фонду CBN Emmanuil («Операція благословення» — Оperation Вlessing) звернулась донька Світлани — Олена. Вона також проживає у прифронтовій зоні, де немає можливості заробити додаткові гроші. Вона знала про фонд — кілька років тому їй допомогли зробити операцію малюку Тимуру.
«Гірко і прикро було, що не можу вдома нічого робити, що життя проходить повз мене. Але, коли Олена розповіла про «Операція Благословення», що у 2018 році оплатила операцію Тимуру, моя душа затремтіла від надії! Невже я знову зможу бачити?» — зі сльозами ділилася з нами жінка.
Олена отримала схвальну відповідь, її мамі провели необхідну процедуру. Жінка щаслива: «Щиро дякую вам, що допомогли моїй мамі знову стати зрячою! Я щодня встаю зранку та молюся за кожну людину, яка вплинула на долю нашої сім’ї! Я навіть не сподівалася, що ви нам відповісте, думала, це нахабство двічі звертатися до вас з проханням допомогти на таку велику суму! Та ваша позитивна відповідь є найкращим чудом у нашому житті! Те, що моя мама бачить — це найцінніший дар від Бога та долі! Дякую вам!»
Світлана Миколаївна не повірила своїм очам, коли їй зробили операцію: «Я розплющила очі і побачила лікаря — чітко, з контурами та усіма фарбами! Я заплакала! Плакала від щастя! Я не могла повірити, що операція дійсно настільки повертає зір! Щиро дякую нашій клініці, вони дійсно професіонали! І дякую вашій організації, що не пройшли повз мене!»
Коли жінка повернулася додому, то не впізнала помешкання — багато було пилу, речі лежали не на своїх місцях…
«Багато мені треба ще зробити, але скільки б не було роботи у майбутньому, це буде з великою радістю! — запевняє жінка. — Коли приїхали онучка з праонуками, я ревіла від щастя! Так виріс Тимур за ці роки! Ось, зараз пішов у перший клас, а я навіть не бачила, як він підріс! Мої коти та собака не відходять від мене — мабуть, відчувають, що тепер я їх бачу, люблю. А ще заплакала від щастя, як побачила, що у саду знов розцвіла квітка. Вона щоранку переливається у нових фарбах, яких в цьому Всесвіті мільйони. І я готова прожити ще одне життя тільки заради того, щоб знову побачити всі ці фарби нашої планети!»
Дякуємо, що разом з вами ми змогли змінити життя Світлани на краще! Зараз десятки людей з прифронтової території потребують невідкладної медичної допомоги, та не мають на це коштів. Разом ми можемо допомогти їм повернутися до повноцінного життя!