Літо без питної води… Чи це взагалі можливо?
Цього літа сонце перетворює на пустелю Каховське водосховище. Після підриву ГЕС тут лише кілометри сухої землі та каміння, без води залишилися жителі багатьох населених пунктів Херсонської, Запорізької та Дніпропетровської областей. Та їм і без цього жилося нелегко, адже цей регіон постійно зазнає обстрілів росіян.
Василь Ярославович за останній час пережив влучання снаряда у свій дім, мобілізацію сина, поранення невістки та смерть домашнього улюбленця. Йому 60 років, і зараз він живе у дворі напівзруйнованого дома у Марганцю. Та попри всі складнощі, він не втрачає пристрасті до життя та співчуття до тих, кому ще гірше.
«Раніше під час обстрілів ми ховалися у підвалі, але тепер уже так не робимо. Росіяни бомблять потужною зброєю, й підвали стають справжньою могилою, – ділиться Василь Ярославович. – Але, відверто кажучи, коли я бачу, як живуть інші пенсіонери, мені гріх скаржитися. Це просто до сліз… Ціни підвищилися втричі, бабусі слабенькі ходять до відділу, де продають їжу для тварин, й купують кістки – не собакам, а собі! Старалися, працювали все життя, а на старість років їдять собачу їжу…»
Після підриву греблі Каховського водосховища у місті немає централізованого водопостачання. Доводиться важко потрудитися, щоб мати хоч якусь рідину, що мало придатна до пиття без очищення та знезараження.
«В умовах спеки +35 градусів, вода особливо важлива, та щоб самостійно добути воду, потрібно докласти великих зусиль. Воду набираємо у забрудненому колодязі або далекій водоймі. Враховуючи постійні повітряні тривоги та обстріли, ходити на відкритій місцевості у пошуках води – дуже великий ризик. Але ця вода брудна, її неможливо назвати навіть технічною, не те що питною, – розповідає Василь Ярославович. – Звісно, привізна вода є у продажу, але коштує дуже дорого. Простому пенсіонеру, як я, купувати воду по 60 гривень регулярно просто неможливо».
Завдяки жертовності небайдужих людей з «Операції благословення», нам вдалося закупити та привезти у цей регіон 16 200 бутлів води, кожен на 6 літрів. Загалом цю довгоочікувану допомогу отримали більше тисячі людей.
«Я дуже вдячний представникам “Операції благословення” за те, що привезли нам питну воду! Бажаю вам мирного неба, і щоб у вас ніколи не було війни!» – зворушено дякує Василь Ярославович.
Передаємо його слова усім небайдужим людям! Кожному, хто підтримує своїми пожертвами справи милосердя і допомагає вижити мешканцям понівечених війною регіонів України…
Зробити свій внесок у допомогу постраждалим українцям ви можете тут