Діти кризової родини знайшли сімейний затишок у центрі «Обітниці сироті»
11-річний Юра росте у великій ромській родині – крім нього в сім’ї ще семеро братиків та сестричок. Старшому 13 років, а наймолодшому лише один рік.
Така велика сімʼя мала б жити у просторому домі, проте вони усі мешкають у маленькому однокімнатному будиночку разом з бабусею та з тіткою, у якої теж своїх двоє малюків. У кімнаті лише два ліжка, на яких всім не вистачає місця, і діти сплять на підлозі.
Навіть у мирний час ромам непросто знайти роботу, а з початку повномасштабної війни багато ромських сімей голодують через відсутність заробітків. Юра та його брати та сестри також недоїдають та часто хворіють. Коли батька Юри мобілізували до армії, життя дітей стало ще складнішим.
Юру дуже рідко можна побачити самого. Дорослі його сімʼї досить байдуже ставляться до дітей, і Юра взяв на себе «батьківські» обовʼязки піклування про менших. Зазвичай він руках тримає маленького Степанчика, а по боках за нього тримаються Васька, Пашка, Жасмінка і Міланка. Малеча ані на хвилину не відходить від Юри. Підліток для них як мама – годує, витирає носи, одягає, готує пляшечку з чаєм для наймолодшого…
Юра приводить своїх менших братів та сестер до центру «Обітниця сироті» (м. Хуст), щоб погодувати. Волонтери купають малечу, переодягають їх в чистий одяг, а брудний одяг перуть. Вони намагаються хоча б на короткий час звільнити Юру від догляду за малими, щоб хлопчик міг відпочити та погратися з іншими дітьми.
Нещодавно у Юри розболілися зуби. Батьки не реагували на його скарги, і волонтери центру відвезли Юру до стоматологічної клініки. Юра був дуже вдячний за надану допомогу.
Освіті Юри у його сімʼї також не приділяють уваги. Хлопчик ходив до загальноосвітньої школи лише один навчальний рік. Та й у нього і немає ні одягу, ні взуття, ні шкільного приладдя… До навчального центру «Обітниця сироті» хлопчик прийшов абсолютно неграмотним – не знав жодної букви, не вмів рахувати і навіть розрізняти кольори. Але він активно займається, і зараз знає абетку, вміє читати по складах, вчиться гарно писати та вивчив кольори.
Юра не ходив до загальноосвітньої школи близько трьох років, але весь час мріяв про те, щоб продовжити навчання. Він дуже зрадів відповіді директора школи на запит керівників центру «Обітниця сироті» – той дозволив хлопчику відвідувати навчання. Юра поставився до цієї можливості відповідально – зараз він навчається у четвертому класі і не пропускає жодного уроку.
Усі добрі зміни позитивно вплинули на самооцінку Юри, а також на ставлення до нього інших людей. Ранок хлопчика починається з відвідин навчального центру «Обітниця сироті». Тут він миється, снідає, переодягається у чистий одяг, бере з собою бутерброд, чай і біжить до школи. Після уроків також йде до центру. Обідає, переодягається та виконує домашні завдання. Рюкзак та чистий одяг Юра залишає у навчальному центрі, оскільки домашні умови не сприяють їх безпечному та охайному зберіганню.
Хлопчику дуже подобається вчитися. Він мріє закінчити школу, здобути професію і жити краще, ніж його батьки.
У навчальному центрі «Обітниця сироті» діти цієї родини знайшли безпеку та затишок, необхідні для здорового розвитку та росту. Тут для них готують повноцінний гарячий обід, вони можуть помитися, передягтися у чистий одяг та отримувати медичну допомогу. Завдяки проєкту діти мають можливість навчатися, соціалізуватися та насолоджуватися дитинством.
Дякуємо кожному, хто фінансово забезпечує діяльність проєкту «Обітниця сироті»! Ви допомагаєте продовжувати цю важливу роботу з дітьми, які перебувають у складних обставинах!