Боротися з горем
Біблійна перспектива у перетині з думками Клайва Льюїса та Філіпа Янсі

Горе – універсальний людський досвід, що може змусити почуватися приголомшеними та самотніми. Проте навіть у глибині горя Біблія пропонує розраду, розуміння та надію. А ще ми можемо знайти поради в нашій боротьбі у досвіді тих, хто пройшов перед нами цей скорботний шлях. Зокрема, серед цих людей є й відомі християнські письменники – Клайв Льюїс і Філіп Янсі.

Дослідимо, як подолати горе з точки зору Біблії, враховуючи уроки впливових християнських авторів.

Плач: виразити горе

Біблія заохочує нас «виливати серце» перед Богом. Псалми царя Давида часто понизані сильним болем і стражданнями, що їх відчував автор.

Одним із прикладів є Псалом 34:18: «Господь близький до розбитих серцем і рятує тих, хто розбитий духом». Відкрито висловлюючи своє горе Богу, ви визнаєте свій біль – саме це є одним з головних кроків у процесі зцілення.

Після смерті своєї дружини Клайв Стейплз Льюїс також втілив цю біблійну практику – це задокументовано в його книзі A Grief Observed («Помічене горе»). Він глибоко висловлює свій сум, борючись із складними питаннями про життя, смерть і віру. Подібно до царя Давіда, Льюїс показує, що сумніви – це нормально, як нормально і не ховати від інших свою журбу. Він запевняє нас, що Бог може впоратися з нашими непростими емоціями і сумом.

Розрада: пошук Божої присутності

Коли ми висловлюємо своє горе, Біблія запевняє нас у Божій присутності, що несе втіху. У Євангелії від Матвія 5:4 Ісус сказав: «Блаженні ті, хто плачуть, бо вони будуть утішені». Божа обітниця розради не означає негайного полегшення болю, але обіцяє Його люблячу присутність і остаточне зцілення.

Філіп Янсі у своїй книзі «Де Бог, коли боляче?» досліджує цю концепцію божественного втішення посеред страждань. Він пише: «Бог не усуває біль і не спускається вниз, щоб вирвати нас із наших страждань. Натомість, якщо ми хочемо, Бог використовує наші страждання, щоб сформувати в нас свій характер».

Горе може бути надзвичайно складною подорожжю, але ви не самотні.

Надія: віра в Божу обітницю

Зрештою, Біблія вчить нас зберігати надію перед лицем горя. Як віруючі, ми маємо впевненість у вічному житті та обітницю майбутнього воскресіння, що може запропонувати глибоку втіху. 

Читаємо в Об’явленні 21:4, де сказано: «Він зітре кожну сльозу з їхніх очей. Ні смерті, ні жалоби, ні плачу, ні болю вже не буде, бо старий порядок речей минув».

У своїх роздумах про біль і горе К. С. Льюїс приходить до місця надії. Хоча він боровся зі своєю втратою, зрештою він знайшов розраду у своїй вірі та Божих обітницях. Ця надія не стерла його біль, але додала йому сили продовжувати, нагадуючи нам, що навіть у нашому горі ми можемо знайти промені надії та віри.

Горе може бути надзвичайно складною подорожжю, але ви не самотні. Біблія, а також мудрі думки – зокрема таких авторів, як К.С. Льюїс і Філіп Янсі, пропонують дорожню карту, що допоможе пройти цю складну дорогу. Бог бачить кожну вашу сльозу, огортає вас Своєю присутністю і обіцяє майбутнє, де всі печалі будуть стерті.

Також і християнські автори нас заохочують покладатися на віру, виражати горе, шукати Божої втіхи та зберігати надію – навіть попри біль.

Ольга Литвиненко

P.S. Будь ласка, напишіть нам, якщо потребуєте молитовної підтримки